Радивилівська поетеса, вчителька міського НВК «Загальноосвітня школа №2 – ліцей» Галина Гнатюк нещодавно взяла участь у форумі видавців у Львові як авторка щойно опублікованих творів у нових книгах видавництв. Ще в шкільні роки Галина випустила свою першу поетичну збірку. Відтоді друкується у різних виданнях, має свою поетичну сторінку в Інтернеті. І ось відразу в трьох книгах представлено її твори – «Говорить майдан: збірка революційної поезії» (Київ, видавничий дім «Чорнильна Хвиля»), «Небесна Сотня: антологія майданівських віршів» (Чернівці, видавничий дім «Букрек»), «Майдан. Війна» (Рівне, видавництво «Волинські обереги»).

Міжнародний книжковий «Форум видавців у Львові», який проводиться у Львівському Палаці мистецтв, ставить за мету привернути увагу громадськості до сучасного українського книговидання, розвивати традиції фахових дискусій та семінарів. До співпраці з Форумом активно залучаються знані українські та закордонні письменники й видавці, а також молоді автори. Галина Гнатюк виступала у Львові перед читачами, ділилася думками з колегами по літературному цеху, спілкувалася і з відомими майстрами пера, наприклад, пишається тим, що взяла автограф навіть у Дмитра Павличка.

Пропонуємо увазі читачів нашого Інтернет-видання кілька віршів Галини Гнатюк із згаданих книг.

Поклик

Студять вітри

Україну – від Сяну до Дону,

Хвилею гупає

Києву в груди Дніпро…

Може, то предки

Розгойдують праведні дзвони,

Кличучи всіх нас

На віче за волю й добро?..

Станьмо, народе,

Бо правді під серцем затісно,

Слухаймо, браття,

Шевченкову мову живу!..

Є ще ж кому

Воскрешати і думу, і пісню,

Хоч і нема кому

Дати до рук булаву…

Є ще кому

Проказати молитву,

І словом,

Наче свічею,

Здолати нічну непроглядь!..

Віруймо, люде!

Господнім знаменням любові

Янголи наші

Пліч-о-пліч із нами стоять…

Пожежа

На Майдані знамена

Зчорніли в гарячих димах,

І холодні сніги

Калиново-червоні від крові…

А Михайлівські дзвони

Голосять по вбитих синах

І благають: “Не вбий!”

І кричать: “Схаменіться, братове!”

Бо народ не простить,

І прокляття, гостріше ножа,

На тринадцять колін

Упаде на нащадків

Безвинних,

І навіки проляже

Глибока кривава межа

Між любов’ю й ненавистю

Рідних дітей України…

Я молю вас: не біймось!

Тримаймо міцніш корогви!

Хай не буде між нас

Ні зневаги, ні злості, ні зради!..

Богородице Діво

І Господи, благослови

Не схиляти колін

На Майдані,

На всіх барикадах!..

Сльоза

Поволеньки приходимо до тями…

Чи не висока плата для прозрінь –

Покутувати юними смертями

Гріхи усіх минулих поколінь?..

Ще хтось боїться випростати спину,

Ще важить час усе на терезах…

Світає.

Сходить сонце України.

Болить.

Отам –

Де родиться сльоза…

Підготував Володимир ЯЩУК.