Радивилівський фестиваль «Родинне коло» об’єднує людей піснею. Фотозвіт (понад 20 знімків)

16 листопада, в неділю, у Радивилівському будинку культури відбувся районний фестиваль родинного мистецтва «Родинне коло»

Все на землі починається з любові. З любові народжується сім’я, з любові народжується дитя, з любові народжується все прекрасне на землі. З любові народжується пісня. Пісня зближує і споріднює людські душі, а ще оновлює і прикрашає наше буденне життя.

Фестиваль «Родинне коло» проводився як благодійна акція. Всі, хто прийшли на цей захід, внесли кошти для допомоги родині Кузнецових, син яких хворий і потребує постійного серйозного лікування та реабілітації за кордоном.

Начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації Тетяна Шуст розповіла про значення фестивалю, який проводився вже всьоме, і зазначила, що всім сімейним колективам і дуетам, які візьмуть участь у ньому, буде вручено книги «Радивилів у перегуках віків» Володимира Ящука з автографами автора.

Присутні в заповненому залі щирими оплесками зустрічали талановиті родини, які живуть поряд з нами і в оселях яких оселилась не лише любов, а й пісня, яка веде їх по життю і оберігає від життєвих незгод.

Першим у родинне коло було запрошено талановитого хлопчика Марка Галича, який зростає у великій, дружній родині священика отця Василя з села Опарипси, а виступав хлопчик разом з бабусею Олесею, братиком Іллюшею, з двоюрідною сестрою Юлею і її чоловіком Тарасом. У цій родині шанують духовні чесноти, українські звичаї і традиції. Люблять і співають українські пісні. Матушка Олеся керує церковним хором, співає в любительському об’єднанні «Калинонька». Марко –активний учасник художньої самодіяльності в школі, клубі і в РБК.

Затим співали Людмила Орищина з донькою Лізою. Людмила Миколаївна працює в районній державній адміністрації, бере активну участь у житті міста. Любов до української пісні передає своїй донечці. Ліза – активна, життєрадісна, має багато друзів, навчається в школі мистецтв, співає у вокальному ансамблі «Веселі нотки », але давно мріяла вийти на сцену разом з мамою.

У родині Марії Панасюк із села Іващуки знають пісень без ліку. Шанують українську пісню і вміють співати. Марія Василівна – керівник ансамблю української пісні. Цей колектив добре знають у районі і за його межами. А співала Марія Панасюк із швагром Іваном Станіславчуком.

Рід,  рідня, родина – це не лише слова, які мають один корінь, а й люди, які мають одне коріння. Яких об’єднує пам’ять родоводу, сімейні традиції, родинні свята. На сцені в Радивилові свою творчість дарували й Ганна Мартинюк з племінником Володимиром Круком і його донькою Ангеліною, з племінницями Валентиною і Тетяною і їх доньками Яною та Іриною. У цій великій родині співають усі, і коли збираються разом, обов’язково співають українські народні пісні. Ганна Мусіївна – солістка народного хору, народного ансамблю «Забава» РБК, активна учасниця художньої самодіяльності клубу села Опарипси, співає в церковному хорі. Завдячуючи саме їй і пан Володимир прийшов співати в народний хор.

Продовжив родинний концерт вокальний дует Ніни і її доньки Ірини Тайструк. Ірину знають у районі як талановиту вокалісту, керівника вокальних ансамблів. Любов до мистецтва своїм дітям і онукам передає Ніна Михайлівна , яка закохана в народну пісню. Разом з Іриною співають у церковному хорі, бо церковний спів – це атмосфера неба, а музика – одна із найвеличніших, найкращих дарів Творця.

Щирими оплесками зустрічали глядачі найменших учасників фестивалю – Оленку і Назара Хамраханових, які заспівали пісню «Капітоха».

Ганна Джус і Галина Котик з села Іващуки – свахи. Але головне – вони справжні берегині сімейного вогнища, вони прожили нелегке життя, сповнене важкою працею, недоспаними ночами. І в радості, і в горі їм завжди допомагала українська пісня.

 

Братові Сніжана Горобець та Надія Романюк – із села Гаї-Лев’ятинські. Доля звела їх в одній родині, де порозумітися допомогла пісня. Молоді, енергійні, запальні, талановиті, усьому дають лад.

Ще один творчий дует.  Мирослава Михайлова – викладач Радивилівської школи мистецтв. Музика для неї – не лише захоплення, а й професія. До мистецтва долучає і двох своїх дітей. Разом співають на родинних святах. А на великій сцені удвох із донькою Оленою виступали вперше – з піснею «Сорочка мамина».

Кажуть, кохання – це висота. Висота моральна, духовна, творець усього доброго, піднесеного, світлого. Коли кохаєш, то таке багатство відкриваєш у собі,  що й не віриться… Саме таке кохання з’єднало молоде українське подружжя – Романа та Оксану Мельників із села Березини. Роман навчається у Волинській духовній семінарії, Оксана закінчила Рівненське музичне училище, грає на баяні. Вони теж співали, і спавали дуже задушевно й окрилено.

Ліля і Марійка живуть у мальовничому селі Пустоіванне, співають у вокальному ансамблі « Джерельце ». Ще одна учасниця цього тріо Діана, двоюрідна сестра, живе і працює у Львові.

Далі запросили на сцену Катерину Войтюк з донькою Аліною. Катерина Миколаївна працює завідуючою клубом с.ела Добривода. Своїм творчим вогником уміє запалити і заохотити дітей. Тому і свою доньку з дитинства виховує в любові до музики, до мистецтва. Обоє – активні учасниці художньої самодіяльності.

Гарно сприйняли глядачі й виступ сестер Яни та Віри Додь із села Підзамче. Дівчатка виросли в багатодітній родині. Творчі, співочі, гарні, їхнім талантом захоплюються односельчани, вони не раз виступали на районній сцені.

В сім’ї Просоліних Миколи і Руслани, які живуть у селі Бугаївка, дві доньки – Ксенія і Даша. Вони змалечку виступають на сцені. Ксеня – солістка клубу села, учасниця народного аматорського вокального ансамблю естрадної пісні РБК, Даша – учасниця вокального ансамблю « Карамельки» районного будинку школяра. Мама любить сімейний затишок, уміє смачно готувати, випікати апетитні тортики, організовувати сімейні свята. Фестиваль щиро вітав співаків маму Руслану з доньками.

Сестри Воронюк Віта, Альбіна та Ірина – гордість родини , мамина надія і опора. Мають безліч талантів: співають, декламують, танцюють, активні учасниці художньої самодіяльності клубу села Перенятин. Їх талант оцінили й глядачі Радивилова.

Цікаво виступили Володимир та Орися Кот – вони виконали «Баладу про повстанців». Сімейне життя цього подружжя –це яскравий вогонь домашнього затишку, це міцний фундамент, який тримається на любові, праці і музиці. Володимир – юрист , але не полишає займатися музикою, грає на гітарі, керує вокальним квартетом ЦРЛ. Дружина Орися в усьому підтримує чоловіка. Найбільша радість родини – синочок. Це їхня розрада, їхня надія.

Сподобався всім і спів сестер Марії та Галини Мельник. Народилися вони в селі Боратин у багатодітній родині. У сім’ї підростало восьмеро дітей. Любов до пісні успадкували від мами Лідії. Сьогодні сестри живуть і працюють у Радивилові, мають власні сім’ї, виростили дітей , тішаться онуками. Зараз Галина та Марія співають у любительському об’єднанні ” Надвечір’я “.

«Мій отчий дім, де всі стежки мої Веселками ясними перевиті, Де у садах співають солов’ї, Де шлях в світи лежить в високім житі», –  такими словами було представлено сімейний ансамбль: Ольга Шпес з мамою Антоніною та донькою Ксенією. Ольга Антонівна очолює міський центр культури і дозвілля. Щодня у вирі творчості. Мама все життя іде пліч-о-пліч з піснею, це її захоплення, її відпочинок. Співала в народному аматорському хорі РБК. А Ксенія на сцені співає з чотирьох років.

Наступними запросили на сцену представниць родини Кімєєвих – це мама Світлана з донькою Марійкою. У цій сім’ї не лише панують любов, злагода і взаєморозуміння, а й почесне місце займає музика. Світлана очолює клубну установу села  Хотин, викладає музику в Рідківській школі. Марійка навчається в Радивилівській школі мистецтв гри на скрипці, активна учасниця художньої самодіяльності як у школі, так і в селі.

Сім’я – це найдавніший устрій на землі. Щаслива сім’я – це тиха гавань, яка дає почуття захищеності і безпеки. А чи є насправді рецепт сімейного щастя? Як на мене, це – любов, повага і взаєморозуміння. Прикладом цього може слугувати християнська родина Тимофія та Наталії Муликів. Це подружжя виховує шістьох дітей. Володимир, Леонід, та Яна-Наталі – рідні діти, а чотири роки тому сім’я прийняла ще трьох діточок – Миколу, Анастасію і Дмитра, яких люблять і доглядають як своїх. А зовсім недавно прийняли багатодітну сім’ю переселенців зі сходу України. Доброта, милосердя, любов – найбільші чесноти цієї родини. Тож неспроста для виконання на сцені вони вибрали пісню «Сім’я – колиска”.

Пісні – як люди, і кожна свою долю має, і кожна свою долю творить… Це стосується і людей. Так можна сказати і про Олену Левчук і трьох її доньок. Олена – медик за професією, старша донька Анна закінчила музичну школу, співає в зразковому ансамблі «Барвінок» РБК. Софія полюбляє спорт, займається легкою атлетикою. Найменша Олександра любить малювати. Пісня дає їм крила. В цій родині вміють і люблять співати. Це великий спадок, який вони передають від покоління до покоління.

Швидко минули дві години фестивального концерту. Хочу подякувати через видання «Радивилів.info» всім родинам, які взяли участь у нашому фестивалі. Хочеться вірити, що « Родинне коло» об’єднало всіх нас, що разом ми стали міцніші, згуртованіші, добріші один до одного. Милосердя – найвища чеснота тут, на землі, і кожна родина, яка виходила на цю сцену, і всі присутні в залі підтримали родину Кузнецових, їх сина Олександра. Хай Господь береже ваші родини, посилає здоров’я, а в домі панують любов, злагода, сімейне тепло.

---

Алла Комар, художній керівник Радивилівського районного будинку культури, заслужений працівник культури України.

Фото Володимира Ящука, кореспондента «Радивилів.info».

(Для збільшення фото

натискайте на ньому вказівником –

лівою клавішею комп’ютерної мишки).