Радивилівський художник Ростислав Воронко знайшов визнання в Німеччині

Чому не в Україні, навряд чи варто пояснювати. Чи на багатьох художніх виставках ви, шановний читачу, побували цього року? Чи купували собі картини для домашнього або  службового інтер’єру? Ото ж бо й воно. А художник не тільки жадає творчого самовираження, але й хоче, щоб його працю належним чином поцінували і щоб вона приносила засоби до існування. Неспроста і в німецькому місті Бєсков, де наш земляк живе і творить, він номінує себе насамперед як художника за напрямком декоративно-ужиткове мистецтво, реставратор.

Ознайомившись із чернеткою цієї статті, Ростислав Воронко сьогодні прокоментував мій вступний пасаж так:

«Чому не в Україні? Тут не хочу когось звинувачувати. Мені завжди було цікаво десь подорожувати, відкривати для себе щось нове. Цей світ такий великий – і так хочеться його побачити якомога більше. Не думайте, що я один такий, таких багато. Коли я був студентом, мої однокурсники теж подорожували по світу, і цей азарт втягує і зваблює, а творчих людей особливо. Коли подорожуєш, з’являється місце, де буваєш знову й знову, де збіг обставин на тебе впливає, особливо та атмосфера чи то реалії здійснення твоїх творчих мрій, що теж – як не крути  – має фінансову сторону, тобто можливість реалізувати себе… А чи вдасться це – наперед не скажеш».

Отож своє життєве кредо формулює зовсім не в «заземленій» площині: «Мій внутрішній світ – живопис. Кольори – мої почуття. Пейзажі, створені на природі, – моя мова. На полотні я завжди намагаюся передати щось особливе. Природа – моє натхнення і моя художня студія.  Саме у живому спілкуванні з нею творяться мої картини».

У ньому успішно вживаються живописець і реставратор старовинних мистецьких творів. І, мабуть, не можна говорити, що одне для душі, а друге – для заробітку, для прожиття, бо в обидва напрямки творчості Ростислав вкладає і свій хист, і своє чуття прекрасного,  розуміння законів гармонії.

Про другу царину діяльності він говорить так: «Реставруючи живопис, настінний розпис чи скульптуру, я завжди намагаюсь ґрунтуватися на історичних пошуках відновлення оригіналу з дотриманням усіх необхідних технологій.  Для мене ― це можливість відчути майстерність художників певної епохи, доторкнутися до забутого і зрозуміти, що крізь минуле ми інколи віднаходимо себе».

Ростислав Воронко

Ростислав Воронко

У доробку художника є і портрети, графіка, натюрморти, кераміка, що засвідчує різноплановість його творчого пошуку. Наприклад, керамічне панно за мотивами вірша Богдана Лепкого «Журавлі» стало окрасою української школи імені Маркіяна Шашкевича у польському місті Перемишль.

І така різноплановість по-своєму закономірна, адже за плечима 41-річного Ростислава Воронка вже чималий шлях у малярстві, в мистецтві. Ось деякі віхи його біографії.

Народився в Радивилові в сім’ї місцевого художника. Старший брат Леонід теж малює, випускає поштові листівки, друкується зі своїми графічними роботами в пресі.

Ростислав навчався в Радивилівській дитячій школі мистецтв. У 1992 році закінчив Львівське профтехучилище №17 за спеціальністю «реставратор декоративно-художніх пофарбувань». У 1992 – 1998 роках здобував художню освіту в Львівської національній академії мистецтв на факультеті декоративно – ужиткове мистецтво (художня кераміка). Згадане керамічне панно «Журавлі» (розміром 3х3 метри) в Перемишлі стало його дипломною роботою.

«Українська школа імені Маркіяна Шашкевича у 1998 році, – згадує Ростислав, – звернулася до нашої академії з проханням прикрасити шкільний інтер’єр. Випускники мали змогу підключитися до своєрідного творчого конкурсу. Однак з усього потоку відшукалося лише двоє ентузіастів: я та мій одногрупник. Інші вважали, що в школі мало місця для польоту фантазії. Довго мучився над підбором теми. Але її несподівано підказав вірш Богдана Лепкого «Журавлі». Захистив свою дипломну роботу я на «відмінно».

Пошуки творчого самовираження і самоутвердження привели молодого випускника академії в мистецько-культурний центр невеличкого німецького міста Бєсков за 90 км від Берліна і за 970 км від Радивилова. Там хороші художні традиції, працюють знані майстри пензля. Місто Бєсков відоме в краї старовинним замком, який по-різному пристосовували для потреб часу. Нині там зберігається архів робіт художників, які творили за часів Німецької Демократичної Республіки (єдиний у Німеччині). За словами Ростислава, є там майстерні художників, кімнати письменників, виставкові зали, регулярно організовуються там фестивалі та концерти.

Одну з майстерень на перших порах і взяв в оренду Ростислав Воронко – було це в той час, коли у культурно- мистецькому центрі «Бург Бєсков» він бував вряди-годи, наїздами, нині ж має в місті свою творчу майстерню-галерею.

У 2003 – 2004 роках він спробував було закріпитися в Україні, працював у Львівській національній академії мистецтв на кафедрі кераміки.  Однак німецькі колеги, з якими підтримував контакти, наполягали на його новому приїзді в місто Бєсков. Там якраз починалися реставраційні  роботи у церкві XVIII ст. в селі  Крюґерсдорф, і тамтешні знавці старовини не без підстав вважали: ця робота якраз для реставратора і художника Воронка. За неї він і взявся з неабиякою ретельністю. А затим чекали реставраційні роботи церковного органа XIX ст. (с.Хохенвальде), реставраційні роботи у церкві XVII ст. (с.Ґьорсдорф), відновлення і позолота напису  “Deo et Ecclesiae” на фасаді будинку в місті Бесков. І ось тепер він зайнятий у новому проекті – реставрації вівтаря церкви у селі Таухе.

Між іншим, реставраційні роботи – під безустанним контролем організації із захисту пам’яток архітектури, ніяких самовільних ініціатив вона не допустить, усе йде з суворим дотриманням вимог відповідної епохи. Ростислав пригадав, що коли на одній із старовинних церков селяни хотіли приладнати водостічні ринви, згадана організація вдарила на сполох – і самочинства не сталося. У реставрації панує суто науковий, мистецький підхід.

Зі своїм поганим знанням німецької я все-таки з інтересом осилив публікації у тамтешній пресі – їх можна знайти в Інтернеті – про ці реставраційні роботи і про визначну роль у них Ростислава Воронка. І не тільки про це, адже добре знають у Німеччині і картини Ростислава, пишуть про них з великою теплотою і образністю.

До речі, багато корисної інформації можна знайти й на його персональному сайті, адреса якого:

http://www.rostyslav-voronko.com/index_ukr.htm

Тож нема потреби ілюструвати цю статтю репродукціями картин і знімками робіт нашого земляка.

Відзначимо тільки, що за два десятиліття творчої діяльності він написав сотні картин, взяв участь у двох десятках художніх виставок, серед яких найбільш помітні такі:

  • 1998 р. – персональна виставка у м. Фінстервальде, Німеччина;
  • 2002 р. – персональна виставка “Маленьке чудо”, м.Бєсков, Німеччина;
  • 2002 р. – участь у регіональній виставці художників, Дубенський замок, Рівненська обл.;
  • 2004 р. – персональна виставка “Пейзаж в імпресії”, м.Бєсков;
  • 2004 р. – персональна виставка у м.Фінстервальде;
  • 2004 р. – персональна виставка у м. Цойтен, Німеччина;
  • 2005 р. – персональна виставка “Природа у світлі й фарбах”, м.Бєсков;
  • 2005 р. – персональна виставка у м. Бад-Заров, Німеччина;
  • 2006 р. – персональна виставка у м. Шторков, Німеччина;
  • 2006 р. – персональна виставка у м. Бєсков;
  • 2006 р. – участь у художньому пленері гравюри, м. Бєсков;
  • 2006 р. – персональна виставка “Відкриття”, м. Херне, Німеччина;
  • 2008 р. – персональна виставка у м. Радивилові, Рівненської обл.;
  • 2009 р. – участь у художньому пленері Одеса – Стамбул;
  • 2009 р. – персональна виставка “Відчуття природи у кольорах”, м. Бєсков;
  • 2011 р. – персональна виставка “Очима природи” у м.Фінстервальде;
  • 2012 р. – персональна виставка “Романтика природи” у м. Шторков;
  • 2013 р. – персональна виставка “Мої улюблені пейзажі”,  м. Фюрстенвальде;
  • 2014 р. – персональна виставка “Пейзаж”, м. Любен, Німеччина;
  • 2014 р. – участь у мистецькій виставці «Brandenburg Art Prize – 2014», м. Нойхарденберг, Німеччина.

Як уже сказано, має в місті Бєсков свою творчу майстерню-галерею. До того приміщення здавалось в оренду під офіс, деякий час стояло порожнім. «Кожен раз, коли проходив мимо, накручувались думки про свою творчу галерею, – ділиться думками Ростислав. – Вагався, але таки вирішив спробувати. І ось тепер я в своїй майстерні. Знаходиться вона поблизу старої вежі, що в давнину була вхідними воротами фортеці міста Бєсков. Тут добре працюється. Але все ж у думках весь час постають мій рідний край, мій Радивилів, куди я обов’язково повернусь».

Ростислав Воронко відкритий для спілкування про мистецтво. На згаданому сайті можна знайти адресу його електронної пошти, зареєстрований він і в Фейсбуці, де з задоволенням публікує не тільки знімки з виставок, реставраційних робіт, репродукції своїх картин і малюнків, але й уміщує фото, які розповідають про творчі успіхи дочки Соломійки (вона пробує сили в малюванні, навчається в школі з музичним ухилом, бере участь у концертах). А ще вміщує намальовані ним портрети дружини Руслани, журналістки. Так що ця стаття – лише свого роду анотація до всього того, чим живе наш талановитий земляк. Хочете знати більше – поцікавтеся! І неодмінно перегляньте на персональному сайті художника репродукції його картин та малюнків.

Підготував Володимир Ящук.


На груповому фото – учасники Міжнародного пленеру по гравюрі у культурно-мистецькому центрі Бург Бєсков: Wolfgang Böttcher (Künstlerischer Leiter, художній керівник) –  Вольфганг Бьотхе (Німеччина), Friedrich Stachat – Фрідріх Стахат (Німеччина), Sebastian Franzka – Себастян Францка (Німеччина), Manuel Götz – Мануел Ґьотц (Німеччина), Karolina Kopanska (Dolmetscherin, перекладач) – Кароліна Копанська (Польща), Anna Kodz – Ана Кодзь (Польща), Natalia Cwanek – Наталя Чванек (Польща), Rostyslav Voronko – Ростислав Воронко (Україна), Krysztof Skò – Кшиштоф Ско (Німеччина).Бесков, Німеччина, BeeskowРуслана Воронко solomia voronko-rostyslav-radyvyliv

 

Володимир Ящук

член Національної спілки журналістів України

You may also like...

2 коментарі

  1. Січень 3, 2017

    […] […]

  2. Вересень 16, 2017

    […] Ростислав Воронко займається реставраційними роботами в храмах – пам’ятках архітектури, малює картини. Тільки торік і цього року взяв участь у кількох міжнародних художніх виставках – у містах Ґожув-Велькопольський (Польща), Вельхенхаузен, Фюрстенвалде, Бєсков (Німеччина), Бург Роланд (Бельгія), Гренобль (Франція, це, до речі, була спільна художня виставка робіт Марії Клименко, Зої Клименко та Ростислава Воронка), а також у міжнародному художньому пленері в Португалії. […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.