Радивилівщина: Яке радіо маємо змогу слухати

Майже не поміченою залишилася новина інформаційного простору Радивилівщини. Після того, як на початку 2021 року остаточно припинили свої існування Радивилівська районна рада і Радивилівська районна державна адміністрація, скасовано й ліцензію Радивилівського проводового радіо. А працювало воно з післявоєнних років (з перервою в 1960-і, коли Червоноармійський район втратив свою суб’єктність і входив до Дубенського). Утім, в Україні у мережі проводового мовлення наразі мовлять радіоканали Національної суспільної телерадіокомпанії України, а також місцеві комунальні і кілька приватних місцевих радіостанцій.

На радивилівському радіо в різний час працювали кореспондентами-організаторами: у 70 – 80-і роки – Микола Грицак, Раїса Грицак, Олена Кондратенко, у 80 – 90-і – Роман Матвіїв, Василь Семеренко, Анатолій Грисюк та інші. Був період, коли всі працівники редакції районної газети «Прапор Перемоги» готували радіопередачі за графіком і ставали самі дикторами. В останній період передачі районного проводового радіо готувала Людмила Грановська. Звичайно, охоплювало воно дуже малу аудиторію, адже трансляція передач здійснювалася застарілим способом – через дроти зв’язку, від стовпа до стовпа.

Про значення цього засобу масової інформації дають уявлення факти з Бродівщини. Розпочалася радіофікація на початку 50-х років XX століття.

Незабаром у кожній квартирі, хаті з’явилися радіоточки. На видних місцях у населених пунктах до стовпів прикріплювали гучномовці. І в 1953 році проводове радіомовлення запрацювало.

У радянський час таке радіомовлення стало могутнім рупором пропаганди, адже портативні радіоприймачі з можливостями приймати закордонні радіостанції були доступні мало кому.

Звичайно, попри ідеологічну лузгу, були і корисні передачі проводового радіомовлення. Звучали заслужений народний хор імені Григорія Верьовки, Закарпатський, Черкаський народні хори, популярні українські співаки, учасники художньої самодіяльності, лунали народні пісні, передавалися вистави класиків української літератури Т. Шевченка, І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, І. Карпенка-Карого, М. Старицького, опери композиторів С. Гулака-Артемовського, М. Лисенка та інших. Також із приймачів часто звучала класична музика українських і зарубіжних композиторів.

Був період, коли райвузол зв’язку в Радивилові транслював по проводах передачі для трипрограмних приймачів. Однак таке радіо в нашому регіоні не витримало конкуренції з ефірним мовленням. Ціни на портативні радіоприймачі, які ловили далекі станції, стали більш доступними, і цим було вирішено все.

За умов карантину ми нині багато часу проводимо вдома: займаємося городництвом, ремонтуємо житло, упорядковуємо свій побут, а ще – читаємо книги, дивимося телепередачі, слухаємо радіо. Радіо особливо стає в нагоді, коли щось робимо на присадибній ділянці, по господарству. І багато хто в Радивилові вже відкрив для себе, що, наприклад, в FM-діапазоні можна піймати якісну хвилю не тільки радіо «FM-Галичина» (107,5 МГц), яке в нас приймається вже років десять.

Два роки тому “Перший Західний” отримав ліцензію на ефірне радіомовлення на Бродівщині та Радивилівщині. І дійсно, нині “Радіо Перше” можна чути не лише в Львові (на частоті 88,2 МГц), але й на частоті 89,2 МГц у місті Броди та на Бродівщині, а також у Радивилові і на Радивилівщині. Обсяг мовлення – 24 години на добу.

Вже рік працює ще одна радіостудія, важлива для наших краян, – «Броди FM», її можна знайти на частоті 88,8 МГц. Тут можна почути оголошення і з Радивилова. У святкові дні це радіо транслюється через гучномовні колонки на центральній площі Радивилова.

Ще в нас можна слухати “Українське радіо” (104,0 МГц – з Бродів, для Радивилова та прилеглих населених пунктів, і 107,9 МГц – з Кременця, для Нової Пляшевої та інших близьких сіл). У північно-західній частині колишнього Радивилівського району приймається радіо “Радехів FM” на хвилі 99,5 МГц. Подекуди на Радивилівщині добре чути сигнал редакції із Золочева (89,9 МГц), хоча відстань звідти навростець – 40 км.

Звичайно, багато що залежить від потужності радіоприймача і місця прийому, тому деяким слухачам на Радивилівщині доступні радіосигнали зі Львова, Луцька. Гірше – з напрямком до Рівного, бо сигнал звідти не пропускає масивний дубенський кряж. А будівництво ретранслятора в селі Копань неподалік Демидівки, звідки мали звучати FM-передачі й радивилівської радіоредакції, на жаль, було заморожене.

А ще певний вплив на нашу аудиторію має бродівське телебачення, його дві конкуруючі редакції ведуть свої сторінки на Ютубі. Зокрема, телевізійники з Бродів робили репортажі з Радивилова з концерту народної артистки України Тіни Кароль і з відкриття новорічної ялинки на центральній площі нашого міста.

На жаль, у такому інформаційному плані Радивилів поки що відчутно відстає від сусіднього міста: у нас немає не те що свого телебачення, а й свого FM-радіо. Про їх створення ніхто навіть не береться говорити. (Підготував Володимир ЯЩУК).

Редактор

головний редактор Радивилів.info

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.