Радивилівці – до теми спалювання сміття

У соцмережі жваве обговорення викликала сезонна тема, яку на сторінці «Радивилів – Radyvyliv» порушила Юлія Кондратюк:

«В Радивилові і на його околицях завзяті господарі спалюють сухе листя, сміття, бадилля… Чому не реагує влада? Чому не складаються адмінпротоколи? Чим зайняті патрульні? Щовечора годинами все місто в диму, повітря немає. В Україні передбачена адміністративна відповідальність за спалювання листя. Зокрема, ст.. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Йдеться про порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів. Також є ст. 77-1 КУпАП, Закон “Про охорону атмосферного повітря”, Закон “Про благоустрій у населених пунктах”…

Через спалювання листя і сміття в атмосферу викидаються шкідливі сполуки – чадний газ, окис азоту, канцерогени, що може спричинити висипи на шкірі, бронхіти і навіть онкозахворювання!

Шановні радивилівці, давайте не будемо байдужими, а будемо свідомими! Будь ласка, давайте не будемо труїти димом одне одного і відповідно реагуватимемо на дії “заповзятих паліїв сміття”.

Така проблема щороку була і у Франківську, але цієї осені ще жодного вечора і я не чула диму. Чи люди стали свідоміші, чи відповідні служби почали штрафувати усіх порушників, бо чула про кількість виписаних штрафів. Або то все через коронавірус… Аж самій не віриться, але то правда. Будьте свідомі – і тоді будете здорові!»

А ось деякі міркування учасників обговорення цієї теми (імена подаємо так, як вони зареєстровані у Фейсбуці).

Галина Жолнович: «А свідомості то немає – і тому дим».

Наталія Залужна: «Людська байдужість».

Люба Савчук: «Звучить слушно, повчально, мудро, але що робити людям з цим лабузинням? Якщо як сміття його не забирають? Скажіть, що? І що робити дітям з алергією? Про це ніхто не думає, поки не торкнеться його кровинки. Вчора мій син через цей дим почав закашлюватися і задихатися. Здоров’я дітей, мабуть, важливіше».

Люба Савчук: «Палити листя не можна , а от кропити поля з літака, то можна, – і алергії ні в кого немає, і претензій нема, бо це роблять люди, у яких є гроші, а от простий громадянин, який запалив листя, повинен заплатити штраф…»

Darysia Dytchak: «Хай всі будуть здорові, але якби хтось із паліїв або їх близьких мав алергію, вони б швидко знайшли альтернативу. Через чужу недолугість страждають діти».

Христина Марчук: «До введення в дію закону про заборону спалювання листя палили споконвіку ледь не в кожному дворі. І діти гонилися кругом того вогнища. І про алергію не чули. Сміттєвози не хочуть брати сухе бадилля з городу. Куди дівати його? Палили і будуть палити. Якщо не відкрито, то вночі. І в нас колись палили, а ще колись на нашій вулиці ми бігали цілий день – і малесенькі були, і ніхто не переживав, що машина зіб’є , бо реально за день хіба що 1-2 фури з кіньми проїжджали і жодного авто, а зараз усе змінилося… купа авто їздить, купа фабрик, що відходи викидають, не та екологія , не той світ. Додати ще задушливий дим – і потім усі дивуються, звідки бронхіальна астма у дитини чи алергія. Повірте, я б не писала це, якби не мала алергії і цілу ніч не спала, бо надихалась так, що до ранку кашляла і очі пекли, і дитина моя маленька кашляла… ну, а в кого астма… то що тим людям робити? Що за самовпевненість така: палили і будуть палити. Ось такі ми є: а я то робив і буду робити… Ми такі пихаті і самовпевнені доти, доки біда чи хвороба не зачепить. Як написала Ліна Костенко: «Люди, будьте взаємно ввічливі! – і якби на те моя воля, написала б я скрізь курсивами: – Так багато на світі горя, люди, будьте взаємно красивими!»

Nick Zahoruyko: «З рослинних решток (і сухих, і вологих, і з відходів з кухні…) дуже просто робиться компост, який на наступний рік згодиться в тих же садках/городах. Потрібно просто мати бажання організувати процес кожному в своєму дворі, але спалити, звичайно, простіше і швидше – чим більшість і користується. В глобальнішому масштабі все зводиться до сортування сміття».

Larisa Kostiyuk: «Добре навіть, якщо б людина палила лише сухе зілля. Згідна. А от на тій купі сирого зілля додумаються всілякий хлам палити: взуття, одяг, памперси, прокладки. Я не астматик, але, коли пройшла 500 метрів на диму, який розходився по дорозі , то добу голова від того боліла… Що таким жителям казати? За чим поліція дивиться?»

Voronko Sergey: «Я вибачаюся, але ж добре говорити тим, у кого сміття забирають 2 рази на тиждень, а не так, як у нас: 2 рази на місяць о третій годині – і нікого не хвилює, що люди о такій годині працюють . Ви кажете: компост? Обріжте малину, виноград і залиште це на грядці, а наступного року посадіть там щось; перегниє? Перед тим, як говорити про адмінвідповідальність, організуйте нормальний вивіз сміття . Не у всіх є можливість платити 100 грн. щомісяця за вивіз сміття і ще окремо наймати машину, щоб вивезти зілля і ті відходи, яких не бере сміттєзбиральна машина».

Тетяна Воєвода: «А що казати людям, які живуть біля меблевої фабрики? Там майже щовечора димить так, що неможливо! Раніше і по ранках диміло, і діти в той час там проходили до школи, і що: хтось з цим може щось зробити, ніхто, бо для багатіїв закони не писані, а про наших правоохоронців і захисників екології нема що сказати».

Як бачимо, міркування висловлені іноді занадто емоційно. Але це справді тема болюча. І, звичайно, її аспекти не вичерпуються наведеними цитатами з соцмережі. Слід надіятися, що на порушені проблеми відгукнуться й відповідні місцеві зацікавлені служби та органи влади. Адже подібна ситуація і в інших населених пунктах Радивилівщини.

(Газета “Наш Прапор Перемоги”, 25.09.2020)/

Ще на цю тему: https://www.radyvyliv.info/z-privodu-spalyuvannya-kartoplinnya-na-gorodax.html

Редактор

головний редактор Радивилів.info

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.