Село Стоянівка: пройденими стежками…

 

Як кожне місце на землі, село Стоянівка Радивилівського району має свою історію, свої будні. Багате воно і на визначні події. Однією із світлих сторінок історії села є те, що в 1924 році тут утворилась євангельська церк­ва. На сьогоднішній день їй виповнилось 92 роки — а це вже справді історія…

Вперше Добру Вістку в село приніс місіонер з Німеч­чини. Багато слухачів відгукнулися на заклик Євангелія: каялися, приймали водне хрещення і отримували дар Святого Духа. Завдяки цьому церква почала зростати кількісно й пізнанням Писання.

Першим пастором було обрано Василя Андріюка. Минуло небагато часу, як почалися пропаганда ате­їзму і переслідування за віру. Багато братів нашої церкви було вислано до таборів. Серед них були: Андріюк Йосип, Андріюк Іван, Андріюк Тихон, Кравчук Марко, Андріюк Ігнат, троє братів Мельничуків: Онисій, Іван і Василь.

Пастора Василя Андріюка було заслано у Сухобезводне Горьковської області. Звідти він уже не повернувся до церкви і до рідних. Як і багато інших, можливо і безіменних, він тілом залишився назавжди у холодній сибірській землі, але дух полинув до тих небесних осель, про які він проповідував.

Родина не дочекалась також і брата Василя Мельничука. А інші брати повернулися і продовжували благовістити невіруючим людям. На даний час вони всі уже з Господом, якому так довіряли!

Після заслання пастора Андріюка служіння в церкві доручили Тихону Баску. Він ніс його довгі роки, переборюючи протистояння колишньої вла­ди, сплачуючи штрафи за порушення радянських порядків (адже забороняли брати дітей на зібран­ня, відкрито проводити водне хрещення без пред­ставників влади).

Хочеться згадати і 1963 рік, коли при владі був М.Хрущов, який сказав, що завдяки їхній про­паганді Біблію незабаром можна буде побачити лише в архіві. Але Слава Богу, що Біблія й досі іс­нує. І донині лунає проповідь Євангелія.

Колись, щоб придбати Біблію, один брат продав ко­рову. А тепер Біблії доступні всім без винятку, та, на жаль, люди не дуже хочуть вивчати Боже Слово (це стосується не лише людей, які не відвідують християнські богослужіння). Без знання Слова Божого, а отже, без виконання Божої волі, при свободі віросповідання на спасіння лю­дині й годі сподіватись…

Наступним служителем церкви був обраний Олександр Давидюк.

З 1990 року пастором церкви було обрано мене, Ореста Креселюка.

Переміни, які торкнулися нашої держави, не оминули й церкву: молодь поволі переїхала в міс­то, дехто емігрував за кордон, старші відійшли у вічність…

Оселі порожніють, село пустіє, і церква сьогод­ні нараховує 30 християн (із 150!).

Біблія говорить, що Господь дбає і про малу черідку, а тому Він рясно благословив Стоянівську церкву і в питанні молитовного будинку.

Церква придбала під дім молитви одне гос­подарство, яке було в такому занедбаному стані, що небагато ентузіастів сподівалися на швидке й успішне закінчення реконструкції. Члени церк­ви віддавали свої кошти на будівництво, скіль­ки могли, але, звісно, їх було замало. Тому брати-служителі зверталися про допомогу до різних служителів нашого об’єднання і знаходили розу­міння і підтримку не лише на словах.

У будівництві брали участь усі, хто міг, — молодь, пенсіонери, діти. Ми розуміємо, що дім Божий — це ми, брати та сестри, але це — духовний дім, і так приємно мати власний дім молитви, де можна досхочу молитися, плакати, дякувати Богу. Тут діти Божі можуть мати спільність. Сюди мож­на запросити невіруючих односельчан і розказати їм про милості Божі.

Коли час будівництва і господарських клопотів збіг, відбулося відкриття дому молитви…

В останні роки, коли сільськогосподарські угіддя взяла в оренду агрокорпорація «Крупець», її генеральний директор Володимир Варфалюк надає суттєву допомогу нашій церковній громаді. Зокрема, в 2014 році завдяки Володимиру Олександровичу з нагоди 90-річного ювілею церкви був капітально відремонтований дім молитви.

На Богослужіннях у нашій церкві в Стоянівці вже двічі бував президент Всеукраїнського Союзу Церков християн віри євангельської-п’ятидесятників Михайло Паночко.

Скільки Господь дозволить нам жити на землі — історія церкви буде продовжуватись, а Боже ім’я буде благословлятися в народах… «Пам’ятай дорогу, якою вів тебе Господь” (Повт. Зак. 8:2).

Орест Креселюк, с.Стоянівка.

Радивилівський район, село Стоянівка, ХВЄhromada-1 hromada-2

 

Редактор

головний редактор Радивилів.info

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.