Щоденникові записи російського імператора

Микола II, або Ніколай ІІ (рос. – Николай ІІ Александрович), був останнім імператором Російської імперії. Навіть відречення від престолу не зберегло життя ні йому, ні його родині – більшовики були нещадними до своїх ворогів.

У сьогоднішній імперській Росії – з огляду на мученицьку смерть імператора в 1918 році – немало зроблено для того, щоб ідеалізувати його. Втім, схильні вихваляти там і  таких злочинних диктаторів, як Іван Грозний, Сталін, Путін… Микола ІІ прославлений (разом з дружиною і дітьми) в лику святих Російською православною церквою (як страстотерпець) 20 серпня 2000 року; отже, імператора і сатрапа досі шанують і прихильники цієї церкви в Україні. Певна річ, був цар аж ніяк не безгрішний, а щодо України («Малоросії») навіть дуже свавільний.

Багато чого до характеристики імператора дають його щоденники, які він вів упродовж багатьох років. Вони засвідчують людину неглибокого, поверхового мислення, не схильну до “краснописання”. Коротенькі записи часто стосуються малозначущого, а ось те, що мало б викликати якісь емоції і вилитися на папері більш просторими зауваженнями, очевидно, залишило царя-правителя незворушним.

І все ж нотатки цікаві для нас принаймні тим, що дають уявлення про перебування самодержця в нашому краї в час початку розвалу Російської імперії, про його відвідання Волині, зокрема, бував він і в Бродах та проїздом – у Радивилові (Радзивилові). Фотознімки 1915 року зафіксували Миколу ІІ в Бродах на пероні вокзалу.

Отже, кілька щоденникових цитат імператора (в перекладі українською).

1904.
16-го вересня. Четвер.
Уночі було холодно і тому добре спав. День стояв дивовижний, ясний. Ранком у Барановичах і ввечері в Рівне були депутації. Читав цілий день; ухитрився на ходу написати душці Алікс. Їхали по Поліссі, усе гарні ліси й болота. Сухомлинов і Клейгельс супроводжували якийсь час і обідали з нами.

1907.
12-го травня. Субота.
Гарна погода. Недовго погуляв. Мав дві доповіді. Снідали: дядько Володимир і Нірод.
Прийняли велику депутацію селян Волинської губернії і Почаївськ. посаду. Оглянув арсенал у парку.
Покатався в байдарці. Прийняв Лангофа о 6 г. Читав. Обідав Нірод. Слухали німецький співочий хор.

1913.
17-го лютого. Неділя.
Мороз уночі досяг 15и, удень було менше. Об 11 год. поїхав у манеж на церковний парад 1-му Кадетському корпусу. Залишився дуже задоволений. Повернувся додому до 12 год. і поснідав, а потім поїхав у палац до обіду кадетів. Близько 2 год. до нас була принесена хресним ходом ікона Почаївської Божої Матері в похідну церкву. Після молебню вона була віднесена в полковий собор.
Зробив велику прогулянку. Після чаю подивився на кінематограф для Олексія і його товаришів. Читав до 8 години. О 9 год. поїхав з Ольгою, Тетяною й Іоанном у ратушу на благодійн. спектакль, добре зіграний.

30-го березня. Субота.
Погуляв 10 хв. Був дуже зайнятий до 1 1/4.
Снідали: Ольга, Митя, які вернулися з похорону в Греції, і Мордвинов. Прийняв ще о 2 1/2 депутацію з Волині.
Погуляв з Ольгою і дітьми, попрацював з ними на льоду. Йшов дощ, часом і сніг, іноді виглядало сонце… Читав і пограв у більярд.

1915.
9-го квітня. Четвер.
Знаменний для мене день приїзду в Галичину! О 10 год. прибув на ст. Броди. Зараз же пішов у вагон Ніколаші, де вислухав доповідь штабу і потім полк. Мосягіна, що описали наступ нашої 3-ї армії від кордону до Львова. Скінчив папери і лист Алікс. У вагонах робилося жарко. Снідали о 12 год. і потім виїхав у моторі з Ніколашею і Янушкевичем. Чимдалі місцевість ставала гарнішою. Вид селищ і жителів сильно нагадував Малоросію. Тільки пилюка була нестерпна. Зупинявся кілька разів на місці боїв у серпні місяці; бачив поблизу дороги братські могили наших скромних героїв.
Сонце пекло, як улітку.
О 4 1/2 на спуску з гори був зустрінутий гр. Бобринським і потім в’їхав у міс. Львів. По вулицях стояло багато військ рядами й народу. Біля величезного манежу, перетвореного на церкву, стояла варта від 23-го марш. батальйону. Після молебню, відслуженого архієп. Євлогієм, відвідав лазарет Ольги, де бачив і Ксенію. Близько 6 1/2 прибув у палац намісника… Місто справляє дуже гарне враження, нагадує в невеликому вигляді Варшаву, але з російським населенням на вулицях. Вийшов на балкон до селян, що пришли з околиць. Після обіду призначив Бобринского генерал-ад’ютантом.

1-го квітня. Субота.
Встав о 8 1/4 і після чаю вислухав доповідь у себе. 010 год. виїхав із Ніколашею по укріпленнях Перемишля спершу на Східний фронт (Седліська група), потім на Південний. Проїхав по відмінній фортечній дорозі повз форти, укріплення, батареї й редути і дивувався величезній кількості озброєнь і всяких бойових припасів. Повернувся в наш будинок о 12 1/4 і поїхав у гарнізонні збори. Після сніданку о 1.30 виїхав у Львів на моторі через Радьмно і Яворів знову по місцях боїв. Прибув у Львів о 5 год. і проїхав через усе місто до гори, на котр. увійшов пішки. Гарний вид на всі околиці. Спинився в будинку генерал-губернатора. Ксенія й Ольга посиділи зі мною й обідали. 0 9 1/4 виїхав на станцію, тепло проведений населенням. 0 9 1/2 виїхав назад і о 12 1/2 прибув у Броди і пересів у свій потяг. На шляху добре закусив із усіма, хто їхали зі мною.

2-го квітня. Неділя.
Спав довго і добре; устав о 9 годині. Об 11 год. пішов у потяг до Ніколаші на доповідь. Походив на станції (Дубно? – Ред.), погода була дивовижна. Снідали о 12 1/2. Попрощався з Ніколашею і всіма і виїхав о 2 годині. У Здолбунові бачив ешелон одужалих і багато дітей зі шкіл. Зі ст. Шепетівка звернув на Проскурівску залізн. і о 9 годині зупинився на ст. Красилів на ніч.

16-го липня. Субота.
Усього за бої з 3-го по 15-е липня армією ген. Сахарова узято 940 офіцерів, 39 152 ниж. чин., 49 гармат, з них 17 важких, 100 кулеметів, 39 міно- і бомбометів і багато іншого майна. Гвардія вчора почала атаку на Ковельському напрямку і прорвала розташування супротивника. Удень спустилися по ріці (Дніпрі в Києві. – В.Я.), я в двійці. Погода стояла чудова. Прийняв Куломзіна. Займався до об’їду.

17-го липня. Неділя.
Погода стояла дивовижна. Звістки з Південно-Західного фронту приходили гарні. Удень прогулянка була нагору. Пройшов пішки від церкви на шосе і далі через маєток із старим млином до Дніпра…

1916.
25-го червня. Субота.
Гарний теплий день. У боях 21 – 24 червня між Стиром і Стоходом узято в полон не менш 300 офіцерів (два командири полків), близько 12 000 полонених н. ч. (нижчих чинів), 45 тяж. і легк. гармат, близько 45 кулем. і масу бойов. прип. і споряджень. Удень спустилися по Дніпру до того ж місця, купалися. Через дощі вода прибула на півтора аршини. До чаю прибув Петя. Увечері читав.

4-го липня. Понеділок.
Дуже жаркий день. 0 10 1/4 надворі перед штабом простився з 4-ю сотнею конвою, що відправляється завтра в похід до Терської дивізії. За 3-є липня в боях на Волині узято полонених близько 317 офіц., 12 630 н.ч. і захоплено 30 гармат, з них 17 важких. Прогулянку зробили нагору; я пройшов за Городоцький міст на швидкохід. моторі. Купався з Олексієм. Вода була тепла.

Броди, цар Микола ІІ

Імператор Микола II ( зліва) на ст. Броди розмовляє біля приміщення вокзалу з протопресвітером Г.Шавельським. Серед присутніх: вел. князь Петро Миколайович, верховний головнокомандувач, вел. князь Микола Миколайович (6-й зліва), начальник штабу верховного головнокомандувача генерал від інфантерії М.Янушкевич, генерал-лейтенант П.Кондзеровський та ін. Дата зйомки – 09.04.1915 р.

Редактор

головний редактор Радивилів.info

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.