Сесія Бродівської міської ради затвердила рішення про герб і прапор міста: герб: на синьому полі срібна квітка лілії, довкола якої золотий контур фортифікаційних споруд. Назву міста і воду символізує геральдичне зображення водяної лілії. Лілія виступає також як символ чистоти і розквіту; прапор: на синьому квадратному полотнищі п’ять білих лілій, чотири з них – по кутках, а п’ята – в центрі, оточена жовтим контуром фортифікаційних споруд.
Герб міста вписано у декоративний картуш бронзового кольору та увінчано срібною міською короною з трьома зубцями. Затверджений 6 березня 1997 року герб і прапор розробили в Українському геральдичному товаристві (автор А. Гречило) відносно до принципів сучасної української геральдики.
У совєтський період історії до 1984 р. питання про герб (емблему) міста не піднімалося. Формальна совєтська практика того часу застосування на печатках державного герба СССР була закріплена законодавством. А емблеми переважно обласних міст і великих промислових або туристичних центрів були заідеологізовані і практично цікавили хіба що колекціонерів-фалеристів. У Бродах, коли святкували 25-у і 30-у річницю визволення міста від німецьких військ у 1944 році, на випущених сувенірних значках не було символів місцевого походження.
У 1984 році в рамках святкування 900-річчя першої писемної згадки про Броди була розроблена емблема міста (автор Я. Руцький), на якій був зображений фраґмент міської стіни з вежею і воротами над рікою. У верхній частині емблеми була нанесена дата – 1084. Цей символічний знак можна побачити на пам’ятному дорожньому знаку при в’їзді в місто зі сторони Львова.
Але емблема не була затверджена міською радою. До відзначення третього Всесвітнього з’їзду брідщан (23 – 28липня 1993 р.) Ярослав Руцький розробив нову емблему міста, на якій дещо змінений попередній сюжет (емблема з написом Броди) був вписаний у контур фортифікаційних укріплень міста XVII ст. Ця композиція подавалась на тлі державного прапора України в прямокутній рамці з заокругленими кутами. Нова емблема була надрукована на обкладинці буклета про Броди і пізніше відтворена на обкладинці комплекту листівок, виданого бродівським видавництвом «Просвіта» в 2004 році. Як і попередній символ (1984 р.), нова емблема також не була офіційно затверджена, але елемент схематичного контуру міських фортифікації виявився дуже цікавим і самобутнім. В Українському геральдичному товаристві вирішили зберегти його при опрацювання герба і прапора на основі геральдичних правил.
Однак історія міського герба Бродів має більш давні традиції. Появу герба та йоговикористання на міських печатках в економічному і суспільному житті середньовічних міст регламентували тодішні норми маґдебурзького права. Як відомо, Броди (новозакладений Любич) отримав маґдебурґію 22 серпня 1584 року привілеєм короля Стефана Баторія на прохання белзського воєводи Станіслава Жолкевського – власника Бродівського маєтку, як частини Олеського ключа. І хоча привілей не містить інформацію про герб міста, що було характерно, як відзначив А. Гречило [1], для документів, які стосувались міст Руського воєводства того періоду, але за новим містом власник закріплює назву свого родинного герба «Любич», як це пізніше було в Сасові і Топорові.
Вважається, що міські давні герби Бродів відносяться до гербів з геральдичними (у вузькому значенні цього слова) символами. Тобто міська громада переймала геральдичні сюжети власників міста, можливо, навіть під тиском останніх.
В основі цього акту прослідковується европейська традиція утворення територіальних гербів (до яких відносяться і міські герби) від родових гербів їх володарів. При Жолкєвських це був герб «Любич», при Конєцпольських – герб «Побуг», при Собеських – герб «Яніна», а при Потоцьких – «Пилява».
Авторові цього повідомлення поки що вдалось виявити інформацію про найбільш давню печатку Бродівського маґістрату часів Станіслава Конєцпольського, воєводи подольського, старости долинського за 1677 р. (ЦДІА у Львові ф. 52 – оп. 2 – спр. 548 –арк. 207) в картотеці Бродівського історико-краєзнавчого музею, яку склав свого часу Ярослав Онищук. Від початку XVIIІ ст. на печатках міста фігурує родовий знак Потоцьких«Пилява».
Про походження цього герба розповідає давній переказ. Згідно з ним, протопласт (родоначальник) Пилявітів лицар Жирослав (Зореслав) з Потока (Патaка угор.) на польсько-угорському пограниччі в поєдинку з вождем прусів біля поселення Пилява (теперце м. Балтійськ, Калінінградська обл. Росії) отримав перемогу, після чого вороже військо панічно розбіглося. В 1066 році польський князь Болеслав IV Кучерявий для відзначення цього подвигу наділив Жирослава (Зореслава) гербом, названим від місця битви.
Остаточно вигляд герба «Пилява» сформувався в XIV ст. Відомо декілька міських печаток з використанням «Пиляви». Історик-домініканець Садок Баронч в книзі «Вільне торгове місто Броди» згадує про міську печатку з 1720 року, на якій був герб «Пилява» з короною і скороченою легендою: «Sigillum Consu. Civitat. Brod» («Печатка Райців Міста Броди»). В австрійський період історії герб «Пилява» (на блакитному тлі срібний несиметричний п’ятираменний хрест, розміщений на овальному щиті, вписаному в декоративний картуш і увінчаний п’ятилистковою короною – символом королівського міста) і надалі залишається гербом міста.
В часи дії привілею «вільного торгового міста» (1779 – 1880 рр.) на міській печатці була латинська легенда: «Magistratus Liberae Civitatis Brody» («Маґістрат ВільногоМіста Броди»).
Бродівська папірня в селі Монастирок в 30-х роках XIX ст. використовувала герб «Пилява» з короною для водяних знаків на папері, який вона виготовляла. Зразки цього паперу можна побачити в експозиції Бродівського історико-краєзнавчого музею. В часи ЗУНРу міський герб «Пилява» з легендою «Маґістрат Броди» в колі діаметром 15 мм поміщався на паперових грошових знаках номіналом 1, 2, 5, 10, 20 гривень, які випускала спеціальна комісія при Повітовому Комісаріаті в квітні – травні 1919 року. На зворотній стороні грошей були відтиски круглих гумових печаток діаметром 32 мм ПовітовогоКомісаріату Бродів (галицький лев, спертий на скелю) і маґістрату Бродів (з «Пилявою» в центрі). А загалом в якості міського герба «Пилява» використовувалась аж до вересня 1939 року.
У період, коли Броди належали до Генерал-губернаторства ( 1941 – 1944 рр.), міська печатка взагалі не мала ніяких символів. В центрі круга діаметром 33 мм горизонтально в 6 рядків була розміщена легенда: «GENERAL-/GOUVERNEMENT/STADT/BRODY/ МІСТО/БРОДИ». Але на печатці ландкомісара в Бродах в центрі був символ тодішньої Німецької держави – орел зі свастикою.
Сьогодні єдине в Бродах зображення давнього міського герба ледь продивляється на картуші фронтону центрального ризаліту приміщеня гімназії. Крім цього, «Товариство друзів Бродів» («Koło przujaciół Brodów») у місті Вісла в Польщі досі використовує міський герб «Пилява» на своїй печатці. Останнім часом і сучасний герб Бродів можна побачити на буклетах і сувенірних значках, а кожного, хто прибуває в Броди залізницею, зустрічає його зображення в символічній брамі на Привокзальній площі.
Володимир УЛЬЯНОВ, краєзнавець.
Гречило А. Українська міська геральдика.- Київ – Львів, 1998. – С. 49
Не “совєтський”, а “радянський”.