Сторіччя церкви ХВЄ в селі Боратині

У неділю, 24 листопада, святкувала своє 100-річчя з часу заснування церква християн віри євангельської села Боратина Радивилівського району.

Як розповів пресвітер цієї громади Дмитро Демчук, благу вістку спасіння в село принесли далекого 1919 року сестри Глафіра та Уляна. Починаючи з 1920 року, почали приїздити місіонери. Проводили євангелізацію населення. Зокрема, збереглися спогади про брата Черського з помічниками, про духовий оркестр Золотарьова, під духовні твори якого (псалми) йшли перші селяни на місце хрещення. Шмідт проводив конференції, семінари, проповідники звершували рукопокладання по всій окрузі, де була потреба. Громада зростала. Збиралися на Богослужіння по приватних хатах.

Максим Давидюк спочатку запропонував збиратися в його хаті, а згодом віддав власну землю під дім молитви. Тодішня польська влада зареєструвала його 17 січня 1929 року. Максим Давидюк став першим пресвітером. Аби уберегти дім молитви від різних посягань на власність громади, передали його в оренду братам по вірі Івану Данилюку, Василю Мудрику, Костянтину Смику, Микиті Данилюку і Захару Давидюку. Договір оренди був розрахований на 36 років і закінчувався в 1965 році. Оформивши всі необхідні документи, Максим Давидюк виїхав до Аргентини.

Пресвітерами церкви в різні періоди були Петро Тарасюк, Костянтин Смик, Михайло Лагнюк, Юрій Гаврилюк, Дмитро Маніта (1953 – 1961 роки), Федір Джус (1961 – 1983), Олександр Джус (1983 – 2001). З 2001 року несе пресвітерське служіння Дмитро Петрович Демчук.

Чимало братів із боратинської церкви ХВЄ виїхали на служіння в інші країни і в різні кінці колишнього Радянського Союзу. Однак у часи комуністичного свавілля деяким боратинським християнам довелося зазнати гонінь, судових переслідувань, вони опинилися в тюрмах Сибіру, в таборах Гулагу. Не повернулися з заслань Іван Данилюк, Микита Джус, з підірваним здоров’ям повернулися Федір Джус, Дмитро Молявчик, Василь Токар.

Що стосується будинку молитви, то, незважаючи на наявні документи, безбожна радянська влада в 1961 році обманним шляхом забрала його під медпункт. Лише з проголошенням незалежності України, після численних звернень у різні інстанції, віруючим повернули дім. Будівля була в аварійному стані, адже влаштована в ній комуністичною владою перебудова призводила до руйнувань.

Громада взялася за спорудження нового будинку молитви, який вивершили в листопаді 1994 року, тобто 25 років тому.

На відзначення ювілею церкви приїхали президент Всеукраїнського Союзу Церков християн віри євангельської-п’ятидесятників Михайло Паночко, заступники єпископа церков ХВЄ Рівненської області Степан Євтушенко і Анатолій Яковець, пресвітери церков ХВЄ Радивилівського району, представники місцевої влади. Загалом на святкове Богослужіння прибуло дві з половиною сотні людей. Велася відеозйомка, на початку зібрання над вулицею кружляв дрон із відеокамерою.

З привітаннями виступили, крім київського і рівненських керівників церков ХВЄ, Крупецький сільський голова ОТГ Віталій Мошкун, багаторічний директор Довгалівської середньої школи Віра Тарнавська, керівник агрокорпорації «Крупець» Вадим Варфалюк.

Біблійним темам присвятили свої проникливі проповіді Михайло Паночко, Степан Євтушенко, Анатолій Яковець, диякон боратинської церкви Роман Демчук.

Було виголошено подячні молитви Богу за хліб, воду і Святе письмо. Окремо помолилися за дітей, яких попросили вийти наперед залу. Звучали духовні пісні.

З нагоди ювілею Михайло Паночко вручив пресвітеру Дмитру Демчуку прекрасно видану Біблію великого формату.

Завершилися урочистості святковим обідом у великому наметі, куди запросили всіх присутніх.

Володимир ЯЩУК. Фото автора.

Фото можна переглянути тут:
http://photo.i.ua/user/11710489/532045/?p=0&r=8668291

Редактор

головний редактор Радивилів.info

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.