Свято всіх, причетних до сільського господарства

Професійне свято працівників сільського господарства, підприємств з переробки сільськогосподарської сировини, харчової промисловості, заготівельних, водогосподарських та обслуговуючих підприємств і організацій агропромислового комплексу України назване коротко – День працівників сільського господарства. Відзначається воно з 1993 року щорічно в третю неділю листопада. З цієї нагоди пропонуємо увазі читачів статтю з радивилівської районної газети «Прапор перемоги» за 18 листопада 2016 р.

Крупець, день поляОсновною метою економічноого розвитку агропромислового комплексу є неухильне піднесення матеріального рівня життя населення. Досягнення цієї мети вимагає насамперед вирішення продовольчої проблеми на основі підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Тому основне завдання сільського господарства полягає в забезпеченні зростання і стабільності виробництва для повнішого задоволення потреб населення в продуктах харчування і промисловості в сировині.

Нині українське село продовжує переживати глобальну аграрну реформу, яка розпочалась в 90-х роках.

Сільськогосподарські роботи – це завжди свято, адже вони розпочинаються ранньою весною, коли прокидається земля. Але агрономи, керівники господарств, фермери – усі насторожені, особливо сьогодні. Багато невизначеностей, тривоги. Як буде із цінами на врожай, скільки буде коштувати насіння, мінеральні добрива, пальне? А ще податки!..

Фінансові результати минулого року та ситуація, яка склалась сьогодні, змушують господарів з сумом зазначити, що витрати на виробництво сільськогосподарської продукції за останні роки зросли в 3-4 рази. За цих умов сільськогосподарські виробники  постійно перебувають в пошуку нових орієнтирів. Доводиться констатувати: вітчизняна аграрна галузь стрімко входить у найскладніший для себе період. Чого варте тільки співвідношення ціни зерна до ціни мінеральних добрив – 4:1. Такого в Україні ще не було.

Сучасне сільськогосподарське виробництво функціонує в невизначених умовах. Позитивний розвиток гальмується через низку серйозних проблем, серед яких: деформації цінових пропорцій; нестабільність виробничо-господарських зв’язків; зниження ефективності сільгоспвиробництва, слабка фінансова дієздатність значної частки аграрних підприємств; фізичне і моральне старіння основних виробничих фондів; погіршення соціальних умов життя сільського населення; слабка організація праці і дефіцит кваліфікованих кадрів; нераціональне використання земельних ресурсів сільськогосподарського призначення; погіршення родючості ґрунтів та інші.

Тому потреба у фінансовій підтримці галузей сільського господарства дуже необхідна, вона зумовлюється не лише сезонністю виробництва, циклічністю, великим періодом кругообігу капіталу, а й тим, що аграрна сфера дає 90% продовольчих ресурсів держави. На жаль, з боку держави прямої підтримки виробництва в сільському господарстві немає. А вона, на мою думку, дуже необхідна хоча б з того приводу, що вирішення продовольчої безпеки держави є пріоритетним напрямком. Значно зменшено площі посіву стратегічних культур, таких як жито та гречка. Їх зменшення тягне за собою імпортування, витрату валютних коштів держави.

Сьогодні основним питанням, яке постійно на устах в аграріїв, – це скасування спецрежиму ПДВ для аграріїв, яке з одного боку, є вимушеним кроком у зв’язку з вимогами Міжнародного валютного фонду, а з іншого – впирається в потужне внутрішнє аграрне лобі.

Так чи інакше, на сьогоднішній день спеціальний режим оподаткування ПДВ фактично є єдиною дієвою системою державної підтримки підприємств, які безпосередньо виробляють сільгосппродукцію.

Темпи зростання економіки знижено і лише аграрний сектор постійно демонструє поступальну динаміку зростання своїх показників всупереч всім реаліям життя. Хочеш не хочеш, а задумаєшся, чи не приведе скасування спецрежиму ПДВ такого як фактично єдиного джерела, на сьогодні, підтримки в АПК до ситуації, яку держава проходила в 2000-х роках, коли більше як 25% ріллі не оброблялось. А це зменшення надходжень до бюджету.

Аналізуючи ситуацію, уряд на 2017 рік запланував 3.7 млрд. грн., що значно більше ніж в поточному році. Зокрема, заплановано дотування за 1 га посівів жита, гречки та інших культур продовольчої групи (2,9 млрд. грн.), компенсація відсоткової ставки за кредити (300 млн. грн.), підтримка фермерських господарств (125 млн. грн.), розвиток тваринництва (75 млн. грн.)  та інші напрямки. Вивчається питання відшкодування 50% від вартості закупленої сільськогосподарської техніки на етапі закупки. Але ці цифри неостатні.

Незважаючи на таку ситуацію в аграрному секторі, сучасне сільськогосподарське виробництво району характеризується багатоукладністю його форм і включає як великі багатогалузеві, так і вузькоспеціалізовані господарства, асоціації та малі фермерські господарства. Перехід сільськогосподарського виробництва на ринкові відносини привів до самостійності господарств щодо планування й реалізації своєї господарської програми. І господарства району не тільки не здали позиції, але й по багатьох показниках наростили їх.

Сьогодні в районі функціонує біля 50 сільськогосподарських формувань різних форм власності та з різною кількістю землі, що ними орендується, які утворились внаслідок реформування. Ними обробляється понад 33 тис. га ріллі.

Одним з основних показників, який характеризує стан справ в аграрному секторі, є виробництво валової продукції в порівняльних цінах. По підсумках роботи АПК за 10 місяців поточного року виробництво валової продукції сільськогосподарських підприємств склало 328 млн. грн. (113,7 відсотка до минулорічного показника). В структурі області це 19,7 відсотка або ІІ місце. Найбільше валової продукції виробляється в агрокорпорації “Крупець” – 48 відсотків від районного показника та 9,8 відсотків – в обласному. Що стосується такого економічного показника як виробництво валової продукції на 100 га, то у цьому підприємстві цей показник становить 2162 тис. грн., а це найкращий показник в області.

За цей же ж період залучено біля 65 млн. грн. інвестицій в основний капітал сільськогосподарського виробництва району. Найбільшого залучення інвестицій домоглися в агрокорпорації “Крупець” – керівник Варфалюк Володимир Олександрович, ПП “Агро-Експрес-Сервіс” – керівник Муха Василь Іванович.

Господарства Радивилівщини, фермери та землевласники зуміли за складних умов вчасно зорати, засіяти та зібрати урожай зерна – понад 90 тис. тонн, цукросировини біля 100 тис. тонн.

Для формування урожаю 2016 року в сільгосппідприємствах, не дивлячись на значне здорожчання, збільшено обсяги споживання мінеральних добрив, зокрема, внесено 5270 тонн діючої речовини мінеральних добрив, на площу 26,7 тис. га, а це 179 кг мінеральних добрив в діючій речовині на 1 га посівів, що більше минулорічного показника на 8 кг, тобто удобрена площа становить 92%. І це найвищий показник в області.

Такий підхід керівників свідчить про те, що кожен з них розуміє, щоб отримати високий врожай, треба докласти певних зусиль та дотримуватись інноваційних підходів та запровадження нових технологій ведення, зокрема, в галузі рослинництва.

На якісно новий рівень було поставлено догляд за посівами польових культур. З цією метою у виробництво впроваджувалися нові технології, проводилися семінари-навчання на базі господарства ТзОВ “Агролан-Крупець”, де започатковано так звані “демо-поля” за участю провідних сільськогосподарських фірм.

Сільськогосподарськими підприємствами під урожай 2017 року засіяно біля 7 тис. га озимих зернових та 1.2 тис. га озимого ріпаку.

Тваринництвом в районі займаються 9 сільськогосподарських підприємств. Станом на 1 листопада 2016 року в сільськогосподарських підприємствах утримується 2651 ВРХ, що більше до минулого року на 205 голів, в тому числі 1967 корів, що більше до минулого року на 144. Вироблено понад 12,3 тис. тонн молока.

За цей же ж період вирощено м’яса 5,7 тис. тонн, з яких левова частка припадає на м’ясо птиці – 4,7 тис. тонн. Відповідно, реалізація м’яса склала 4,6 тис. тонн. в тому числі птиці-бройлера – 4,2 тис. тонн.

В агрокорпорації “Крупець” утримується 1 млн. голів птиці. За 10 місяців 2016 року одержано 141,8 млн. штук яєць, що є новим рекордом.

smiles-uvaha2Також серед кращих хочеться відмітити такі підприємства як ТОВ “Радивилів-Агро” – керівник Школяр Іван В’ячеславович, ТзОВ “Трипілля” – Кухарьов Олександр Олексійович, ТзОВ СГП “Славіом” – Павлюк Марія Дмитрівна, ФГ “Агро V” – Чуліпа Людмила Петрівна, СФГ “Сяйво” – Лисак Петро Дмитрович, СФГ “Мрія” – Ліщук Євгенія Андріївна, ФГ “Козин-Рекорд” – Дубинецький Петро Онуфрійович та інші.

З метою підтримки тваринництва в частині недопущення зменшення поголів’я ВРХ населення району, особливо корів, зацікавленості населення розводити високопродуктивне поголів’я ВРХ, в районі, починаючи з 2003 року, діє “Програма розвитку молочного скотарства та сервісного обслуговування худоби населення району”. На сьогодні в районі працює 26 пунктів штучного осіменіння, на яких штучно осімінено вже в 2016 році 1362 корови, а це 30-36% із загальної кількості худоби населення району. Якщо співставляти, то обласний відсоток становить 18,6%. Для забезпечення  безперебійної роботи пунктів штучного осіменіння інструменти та азот були рівномірно розподілені між пунктами штучного осіменіння району, відповідно до потреби та наявного поголів’я корів. Дію Програми розвитку молочного скотарства та сервісного обслуговування худоби населення району продовжено на період до 2020 року.

До числа кращих пунктів варто віднести пункти сіл Підзамче, Срібне, Острів, Зарічне, Башарівка, Дружба, на яких осімінено 40 відсотків корів із загального числа осімінених.

Для здешевлення вартості штучного осіменіння худоби в 2016 році було використано 31 тис. грн., за які придбано рідкий азот для дозаправок посудин Дьюара та одноразові набори осіменіння худоби.

Такі показники останніми роками отримуються і збільшуються дуже виваженими кроками, адже підприємства району розраховують сьогодні практично тільки на себе і нестачу коштів для проведення польових робіт компенсують часто невигідними банківськими та комерційними кредитами, аби в повному обсязі провести всі технологічні роботи.

З давніх давен Україна славилася добрими, талановитими та працьовитими людьми. Важка хліборобська праця була і залишається визначальною складовою добробуту і благополуччя кожної родини, розвитку держави та запорукою її процвітання. Завдяки золотим рукам, мудрості, досвіду аграріїв живе наша українська нива, дарована нам Божою милістю найродючішими в світі чорноземами.

Уже  стало доброю традицією  по завершенні осені підсумовувати здобутки трудівників села винагороджувати всі труди, тривоги і клопоти про день  нинішній  і рік прийдешній.

Селяни споконвіку були і лишаються взірцем працьовитості, мудрості і терпіння, оберегом  кращих  якостей  нашого  народу.

Високої оцінки і вдячності за  свою працю заслуговують наші  селяни,  які  щорічно  нарощують  обсяги сільськогосподарської  продукції.  За  свою нелегку  працю сільські трудівники вправі  розраховувати на належну охорону здоров’я, розширення  свого освітнього та культурного рівня,  на все, що робить  життя повноцінним та багатогранним.

smiles-uvaha3Дорогі друзі! Свято працівника сільського господарства – це свято всіх, хто розумом і руками, серцем і душею, у селі і місті щодня долучається до важливих аграрних справ, хто своїми руками творить найбільше земне благо і багатство – хліб. Бо саме хліб приносить радість і щастя в кожну сім’ю, забезпечує міцне становлення нашої держави.

Трудівники села – господарі землі, золоті руки і праця яких завжди були джерелом добробуту працелюбного українського народу, як ніхто інший заслуговують  на загальнолюдську вдячність, глибоку шану за щоденну працю та нелегкі будні.

Схиляємо голови перед селянами, працівниками сільського господарства, що зараз на заслуженому відпочинку, які були і залишаються взірцем працьовитості, мудрості і терпіння, оберегом кращих якостей українського народу.

Сердечно вітаємо з хліборобським святом всіх, хто дике поле перетворює на плодородну ниву, всіх, хто оре, сіє, вирощує, збирає, переробляє, розводить і зберігає тих, хто своєю чесною, сумлінною і майстерною працею робить вагомішим український коровай, примножує достаток на нашому столі.

Нехай вам радісно живеться, дома лише добро ведеться, щедрою буде хлібна нива, множаться добрі справи. Від душі зичимо вам економічної стабільності, невпинного руху вперед, процвітання, здійснення усіх планів та задумів.

Добрих вам засівів, рясних сходів та щедрих врожаїв! Дай Боже вам здоров’я, щастя і благополуччя на многії і благії літа, на добрі діла. Нехай і надалі у вашій душі панують добро і любов, у помислах віра і надія, у справах виваженість і мудрість.

Радівилів, сільгоспуправлінняЛюбов ЧЕРЕВКО (на фото справа), начальник відділу агропромислового розвитку Радивилівської райдержадміністрації. («Прапор перемоги», Радивилів, 18.11.2016). Фото Володимира Ящука.

Василь Семеренко

редактор районної газети "Прапор перемоги", член Національної спілки журналістів України

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.