У «Ладомирії», в Радивилові, маленькому містечку на Волині
Мені дорікають, що останнім часом я на своїй сторінці надто багато уваги приділяю «Ладомирії». Невже вичерпався, як кажуть журналісти, “списався”?
Та ні, є десятки інших тем. Цікавезних! Просто моя сторінка – це відображення мого повсякденного життя. А в ньому тема «Ладомирії», що починалася як хобі, переростає у щось значно масштабніше і займає все більше часу і уваги. І на це є свої причини.
По-перше, «Ладомирія» – це перший в Україні проект ревіталізації, перетоврення промислового підприємства на історико-культурний етнопарк.
По-друге, «Ладомирія» – це великий міжрегіональний проект, який зачіпає понад п‘ять нині існуючих адміністративних областей!
По-третє, мегаметою проекту є повернення відчуття «МИ» у волинян, що було витравлено протягом буремних історичних подій минулих століть.
Оскільки аналогів такого проекту немає, ми робимо все шляхом проб і помилок. І саме тому такими цінними є Ваші дружні поради, зауваження, пропозиції, а також сприяння у реалізації нашої місії. Завдяки кожному з Вас ми рухаємося вперед, незважаючи на об‘єктивні і суб‘єктивні перепони.
Наша команда поступово вдихає життя в «Ладомирію». І емоції від спостереження за цим, від проміжних результатів нашої діяльності переповнюють нас, і ми ділимося ними з нашою великою аудиторією. Та сподіваємося, що наша звитяжна праця стане в нагоді Україні.
Не претендуючи на всеохопність різних сфер життя Волині, ми сподіваємося, що станемо каталізатором її відродження і зможемо долучити до цього процесу інших.
Якщо тут у «Ладомирії», яка знаходиться в Радивилові, маленькому містечку на Волині, що унікально розташоване на однаковій відстані і перетині шляхів від Львова, Луцька, Рівного, Тернополя, заб`ється серце Великої Волині, – ми будемо неймовірно щасливі і зможемо сказати, що недарма прожили своє життя.
Життя набуває сенсу! І це варте того, щоб «Ладомирії» у нашому життя ставало все більше і більше!
P.S. А в Ладомирії знову продовжується будівництво. Споруджуємо новий цікавезний об‘єкт. Але це вже інша історія…
Володимир ДЗЬОБАК. (Зі сторінки «Центр дослідження і відродження Волині» у «Фейсбуці»).
