У містечку Козин гостював останній польський король

„Ілюстрований путівник по Волині” Мечислава Орловича, виданий у Луцьку в 1929 році, містить багато різноманітної краєзнавчої інформації. Наприклад, про містечко Козин (нині село Радивилівського району) подавалися відомості, що мав 1600 жителів, колись належав Козинським, Фірлеям, з 18 ст. – Тарнавським.

„На острові посеред ставу піднісся у XVI ст. замок тоді Фірлеїв, пізніше перероблений на палац, де в 1787 р. при­ймав Ян Тарновський Станіслава Августа (Ста­ніслав II Август Понятовський – останній поль­ський  король, у 1764 – 1795 р.р.). З давнього зам­ку залишилися тільки рештки в’їзної брами. У палаці графа Яна Тарновського була перед війною галерея ікон і бібліотека старовинної кла­сики”.

Станіслав II Август Понятовський.

 

 

Вказувалося також, що в Козині діяв костел, у минулому домініканський, зведений у стилі бароко, з 1776 р. підтри­муваний графом Яном Тарновським. У 1838 р. був переоблаштований на церкву, а будівлі біля нього, які раніше нале­жали костелу, знесли. У 1915 р. цю церкву зни­щило австрійське вій­сько.

На час виходу пу­тівника в Козині існували синагога і католицька каплиця від парафії в Птичі.

Про Радивилів сказано, що до 1914 р. був прикордон­ною станцією з великими митними складами. „Го­тель Говорова при вул. Польовій, Цезірського при вул. Купецькій і Користиня при вул. Старопоштовій. Від залізничної станції місто лежить за 2 км. Містечко, закладене Радзивіллами з Олики, розвинулося тільки після спорудження залізниці завдяки пожвавленій прикордонній торгівлі. Перед війною налічувало 10000 жителів. Дві цер­кви – з 1856 р. (мова йде про кладовищну) і з 1874 р. Радивилів належав Конецпольським (1650), Мьончинським (1757), потім Горчинським, а наприкінці XIX ст. – російським князям Урусовим”.

Про Крупець відомості подавалися ще більш ску­пі: 600 жителів, містечко було у власності Вишневецьких (1650), Цетнерів, пізніше – Любомирських, нарешті – росій­ського уряду (з 1840).

Підготував Володимир ЯЩУК.