Хліборобського роду – козацького гарту. З ініціативи Сергія Костючка
Підприємство відомого українського аграрія Сергія Костючка достойно проявляє себе не тільки у виробничій сфері, але й у належному пошануванні історичної слави українського народу, відвідуючи щороку знамениті «Козацькі могили» усім своїм згуртованим багаточисельним колективом.
Ой слава козацька не вмре, не поляже, із роду до роду всю правду розкаже: хто матір-Вкраїну любив більше світа, хто прадіди наші і ми чиї діти. Під цими словами кожне покоління, кожна людина, яка народжується на світ Божий, аби не переривалася родовідна сув’язь і не вивітрювалася шана про славну минувшину, розписується по-своєму. Хтось натхненною працею, хтось проявом благочестя, хтось незабутими чи відродженими традиціями… А хтось і всіма трьома цими чеснотами, зібраними воєдино, як-от приватне підприємство «Агро-Експрес-Сервіс» на чолі з генеральним директором Сергієм Костючком.
Символічно, що колона «Агро-Експрес-Сервісу», розтягнувшись більш як на кілометр, прибула на поле Берестецької битви, нагадуючи колишній стрілецький стрій, – під численними знаменами, під мелодії козацьких пісень, під такт барабанів та сурми – у виконанні юних оркестрантів із Кременеччини (Гаївська школа).
Участь у цьому пошанувальному дійстві взяли не тільки працівники «Агро-Експрес-Сервісу», але й члени їхніх родин, партнери по роботі, ветерани війни та праці, численні прихильники відомого в Україні підприємства, створивши тим самим велику дружну родину, яка своєю присутністю буквально заполонила всю площу на пляшівській святині. В свою чергу прапори «Агро-Експрес-Сервісу» заполонили височінь, ніби зливаючись в одне знамено, в один покров для солідного гурту.
Навряд чи коли-небудь знамениті «Козацькі могили» бачили стільки людей – представників одного трудового колективу. Втім, не заради пафосної атмосфери прийшли сюди «агро-експрес-сервісці», не заради того, щоб подивувати когось своєю згуртованістю, а заради вікового обов’язку пошани перед далекими попередниками, які виборювали для рідного краю волю, а для України – державність.
Від імені підприємства до пам’ятника на честь загиблим козакам лягли квіти та вінки. В одну мить перед образами, перед храмами, попід відкритим небом запалало ціле сузір’я свічок – як символів незабутності та увічнення подвигу. А найвеличніше – в одному величному стоголоссі, в одному затишку серця зійшлася молитва як данина минуловічній славі і як одухотвореність для слави майбутньої.
Затим за доброю традицією «Агро-Експрес-Сервіс» організував козацьке таборування – з цікавою культурно-мистецькою програмою, спортивними змаганнями, народними забавами, українською національною кухнею.
– Однозначно: «Козацькі могили» – це святиня нашої пам’яті, – наголошує генеральний директор ПП «Агро-Експрес-Сервіс» Сергій Костючко. – Особисто мені острівок, де вони розташувалися, образно нагадує редут, за який колись ставали козаки, щоб боронити рідну землю. Водночас це редут сьогоднішній, за який стають нині сущі козаки та козачки, щоби боронити Україну. Не списом, не шаблею, а силою свого духу. А ще цю намолену віками та просочену славою землю можна сміливо назвати стартовою площадкою для нових злетів – у праці, у проявах усіх земних чеснот нашого талановитого люду. Йдемо у храм усім колективом, як це робимо перед посівною, на обжинках, на православні та державні свята. Прикметно також, що частина земель, які обробляє «Агро-Експрес-Сервіс», безпосередньо розташована довкола Пляшевої. Тобто на теренах колишньої Берестецької битви. Тут свій слід залишили Богдан Хмельницький, Іван Богун, митрополит Іоасаф, інші достойники. Тут наразі свій слід належить прокладати хліборобам «Агро-Експрес-Сервісу».
Загалом ця сув’язь проявилася як в урочисто-пошанувальних заходах, так і в насиченій культурно-мистецькій програмі на території символічного козацького табору, де учасники дійства розташувалися в післяобідню пору. Тут, зокрема, виборювалася першість між силачами – у боротьбі «на руки», перетягуванні каната, метанні колодок. Тут визначалася найкраще зварена козацька страва. Тут, зрештою, линула щира українська пісня. Одна з них – «Гей, соколи!» прозвучала у виконанні ще зовсім юних козаків, представників нової зміни фірми. А це ознака того, що традиції, до яких залучається юнь, матимуть продовження у наступних поколіннях.
Євген ЦИМБАЛЮК, письменник.
(«Вільне слово»),
село Пляшева Радивилівського району на Рівненщині.