Які сюрпризи на виборах нас чекають. Ви не повірите…

Вибори 25 жовтня до різних органів місцевого самоврядування будуть проходити за різними виборчими системами. Зупинимося на фактах,  які важливо знати виборцям Радивилівського району.  Так, вибори сільських голів відбуватимуться за однією системою, депутатів сільських рад – по суті за іншою, але принципово подібною, депутатів міської, районної рад – за третьою.

Знати і розуміти виборчу систему, механіку “перетворення голосів у мандати” критично необхідно усім учасникам виборчого процесу. Втім, практика свідчить, що мало хто – як серед виборців, так і серед фахівців – у тому числі депутатів, кандидатів, членів виборчих комісій, – розуміє до кінця, як ці вибори працюватимуть.

Ситуацію суттєво погіршує те, що територіальні виборчі комісії, на відміну від ЦВК, не мають своїх повнофункціональних сайтів, де б у зручному і доступному вигляді публікувалася уся доступна інформація, постанови, інформація про всіх кандидатів, округи, дані по ходу виборів, результати голосування.

вибори, перегони, спортНовий закон «Про місцеві вибори» в процесі свого ухвалення спричинив багато політичних дискусій і баталій. Цю систему вже називали «пропорційною з відкритими списками» – хоча це не відкриті і не зовсім списки. Автори називали її «британсько-німецькою» – хоча вона до них зовсім не подібна, а є насправді калькою із системи, що застосовувалася на деяких російських місцевих виборах. Напевно, найточніше було б її назвати «пропорційною системою з преференціями».

Сільські ради

Вибори до сільських рад відбуватимуться за мажоритарною системою. Це значить, що територія кожної сільської ради поділена на округи, від кожного округу буде обрано одного депутата сільради. Тобто округів стільки ж, скільки і буде депутатів у раді. У кожному окрузі балотуються різні кандидати –в тому числі безпартійні, а депутатом стане той, хто набирає просту більшість голосів порівняно з іншими кандидатами округу.

Сільські голови, міський голова Радивилова

Ці керівники також обираються за простою мажоритарною системою. Тобто на території ради на посаду голови балотуються різні кандидати, в тому числі безпартійні, і головою стає той, хто набирає відносну більшість голосів – просто більше за інших кандидатів.

Треба зазначити, у містах з числом виборців більше 90 тисяч система обрання міського голови дещо інша.

Обласна, районна, міська ради

Вибори до цих місцевих рад відбуваються за абсолютно новою системою, яка в Україні раніше ніколи не застосовувалася. Система – найскладніша з усіх, що існували в Україні, дуже непроста для розуміння, просто не очевидна. Її не розуміють громадяни. Її не розуміють державні службовці. Її не розуміють громадські активісти, які мають попередній досвід спостереження за виборами. Її не розуміють навіть представники осередків та штабів партій.

Нова виборча система породила нові проблеми і загострила старі, які були у попередніх системах.

Без належного роз`яснення механіки виборчої системи, – того, яким чином виборці голосуватимуть на дільницях, як їх голос вплине на те, хто з кандидатів стане депутатом, – нас може чекати багато неприємних сюрпризів.

Так, ми прогнозуємо, що:

– різко збільшиться час встановлення результатів;

 – підвищиться ймовірність помилок (на кажучи про маніпуляції та фальсифікації);

 – і найголовніше – виборці можуть не визнати результати виборів або ж ради не матимуть належної легітимності;

 – у підсумку, виборці будуть вкотре відчувати себе одуреними.

Партійні «списки»

По-перше, до міської, районної, обласної рад кандидатів могли висувати тільки партії.  «Самовисуванець» або «безпартійний» кандидат не змогли балотуватися до цих місцевих рад.

Партії затвердили виборчі списки, кожен із яких складається з першого кандидата – лідера списку, який автоматично проходить у раду, якщо партія отримала мандати, – та інших кандидатів, які закріплені/висунуті за певними територіальними виборчими округами у відповідній раді в області, районі, місті.

Округи

Територія міської, районної, обласної рад поділена на таку кількість округів, скільки має бути депутатів у відповідній раді. У Рівненську обласну раду має бути обрано 64 депутати (в теперішньому скликанні є 80), в тому числі від Радивилівського району – 2 депутати, у Радивилівську районну раду – 34 (є 42), Радивилівську міську – 26 (зараз є 30).

Партії закріпили за різними округами кандидатів зі свого “списку”. Причому в одному окрузі партія могла закріпити від 0 до 1 кандидата. Тобто на якомусь окрузі партія може бути представлена конкретним кандидатом, а може й не бути – тоді виборці зможуть голосувати “за партію в цілому”.

На кожному окрузі, відповідно, буде окремий бюлетень для голосування. Виборець може обрати тільки один варіант у цьому бюлетені:

 – або проголосувати просто за партію і лідера її «списку», якщо вона не закріпила – не «висунула» кандидата на цьому окрузі;

– або ж за партію, і автоматично лідера, із кандидатом, закріпленим у цьому окрузі.

Відтак голос кожного виборця є обов`язково голосом за певну партію і її «лідера» і також може бути одночасно голосом за певного кандидата від цієї ж партії.

Визначення партій-переможців

Після завершення голосування виборчі комісії повинні будуть встановити результати виборів.

На першому етапі необхідно буде визначити, які партії пройдуть у відповідну раду, зможуть формувати її склад зі своїх кандидатів. Для цього слід скласти разом усі голоси, які отримала кожна партія в усіх округах, у яких були прикріплені кандидати, так і без них – і подивитися, скільки відсотків від усіх, хто проголосував, набирає кожна партія. До ради зможуть пройти тільки ті партії, що отримають більше 5% голосів у цілому по місту/району/області – тобто «подолають бар`єр».

Визначення, скільки місць у раді отримає партія

Відповідно до того, скільки відсотків набрала кожна партія-переможець, визначається, скільки місць у раді вона отримає і повинна “заповнити” своїми кандидатами. Для цього ввели поняття “виборча квота”.

Виборча квота – це:

кількість голосів, які отримали партії, що подолали бар`єр, розділено на кількість місць у відповідній раді.

Кількість голосів, які отримала кожна партія, ділиться на виборчу квоту – так дізнаємося, скільки місць у раді отримує кожна партія.

Якщо якась партія подолала виборчий бар`єр, але отримала голосів виборців у кількості, меншій за виборчу квоту, – то вона мандатів, тобто місць у відповідній раді, – не отримує.

Визначення, хто саме з партійних кандидатів стане депутатом

Отже, уже відомо, скільки місць у раді отримає кожна партія. Але не все так просто!

Тепер потрібно з`ясувати, які саме кандидати, закріплені/висунуті у конкретних округах – представники партій – стануть врешті депутатами. Тобто в межах кожної партії-переможця потрібно буде відсортувати кожного кандидата за рівнем його підтримки виборцями на окрузі.

Ухвалений у першому читанні законопроект 2831-3 пропонував проводити внутрішньопартійне рейтингування за кількістю отриманих голосів партією-кандидатом у закріпленому окрузі, помножених на «коефіцієнт вирівнювання»– щоб «привести до спільного знаменника» різні за кількістю виборців округи.

Але такий механізм відкинули. І тепер черговість отримання мандату визначатиметься відсотком голосів, які отримав кандидат у власному окрузі.

У результаті може трапитись так, що мандат отримають ті кандидати, які принесли партії менше голосів, але-  за рахунок низької явки виборців на окрузі – їх результат у відсотках вищий. Також виборці повинні бути готовими, що за такої виборчої системи від їхнього округу може бути не обрано депутата взагалі – тобто жоден з кандидатів, що закріплені на окрузі, може не стати депутатом. З іншого боку, від округу може пройти у раду двоє або й більше кандидатів. Ще є такий казус цієї виборчої системи: депутатом може стати кандидат, який у своєму окрузі зайняв третє, а то й четверте місце.

 «Сюрпризи» нової виборчої системи – до чого виборці мають бути готовими

  1. Кандидат від партії може набрати переважну більшість голосів виборців у окрузі – але не отримати мандат, і не потрапити до ради, бо його партія в цілому по всьому місту/району/області набирає менше прохідного бар`єру.
  2. Представники тієї чи іншої партії можуть лідирувати в усіх округах, проте мандати отримають не всі кандидати, якщо ще хоч одна партія подолає прохідний бар`єр.
  3. Деякі округи можуть бути взагалі не представлені у раді, а деякі можуть мати кілька депутатів.
  4. Депутатами від деяких округів можуть стати кандидати, які зайняли навіть третє чи четверте або й нижче місце.
  5. Якщо якась політична сила недооцінила своєї популярності і виставила меншу кількість кандидатів, ніж у результаті отримає мандатів, то ці місця у раді залишаться незаповненими, вакантними, аж до кінця терміну повноважень місцевої ради.

Розрахунок черговості отримання мандатів за відсотком отриманих голосів, а не за кількістю голосів може спричинити таке:

До відповідної ради можуть потрапити не ті, хто приніс найбільше голосів партії, бо в них на округах була висока явка – а ті, хто “приніс” меншу кількість голосів, проте у них на окрузі була явка нижча і тому у відсотках вони отримали більший. Особливо така ситуація може набути гіперболізованого, просто-таки анекдотичного вигляду на виборах до районної ради.

Відповідно до закону, ЦВК розподілила виборчі округи так, щоб сільська чи міська рада, які входять до складу району, мали як мінімум один округ. Тож у Радивилівському районі, де багато сільських рад, на Радивилів – районний центр – припадає 9 округів. Як було сказано, навіть малочисельний округ може бути представлений у районній раді аж трьома депутатами. Тобто теоретично Радивилів може бути представлений у районній раді 27 депутатами (!) з 34 місць.

Деякі партії можуть подолати виборчий бар`єр, але кількість отриманих голосів буде меншою від виборчої квоти. У законі для такого випадку сказано: «Кандидати в депутати, включені до виборчого списку місцевої організації партії, за яку подали свої голоси виборці у кількості, меншій за виборчу квоту, права на участь у розподілі депутатських мандатів у відповідному багатомандатному виборчому окрузі не мають».

Нова виборча система породила нові проблеми і загострила старі, які були у попередніх системах. Але законодавці їх не вирішували. Схоже, автори закону не намагалися змоделювати чи спрогнозувати реальні ситуації під час виборчого процесу, спричинені положеннями цього закону.

Експерти Українського центру суспільних даних прогнозують, що під час місцевих виборів у жовтні 2015 року різко виросте час встановлення результатів, підвищиться ймовірність помилок.

Нас також може чекати хвиля масового обурення виборців, які не зможуть зрозуміти, за якою “збоченою” логікою ті чи інші кандидати абсолютно законно (!) стають депутатами, а інші, які, здавалося б, отримали більше голосів, – не стають.

За публікацією сайту http://4vlada.com/rivne/45463 підготував

Тарас Грушівський.

Тарас Грушівський

кореспондент

You may also like...

1 Response

  1. Жовтень 24, 2015

    […] 25 жовтня – вибори до місцевих рад. Сьогодні – «день тиші», коли забороняються збори, мітинги, походи, демонстрації від імені кандидатів та місцевих організацій партій, чиї кандидати включені до виборчого процесу. Так само на підтримку місцевих організацій партій та кандидатів забороняється проведення концертів, спортивних змагань чи інших публічних заходів. Отож тема цієї статті стоїть поза означеними заборонами. І визначена запитаннями, почутими від жителів Радивилова та району. Втім, деякі питання були висвітлені нами в статті  «Які сюрпризи на виборах нас чекають. Ви неповірите…» […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.