Які таємниці приховують древні вали і кургани? ВІДЕО

Сьогодні з краєзнавцями, зі всіма, кого цікавить минувшина Волинського краю, провели зустріч історики, які досліджують археологічні пам’ятки Радивилівщини. Зустріч пройшла в концертному залі Радивилівської дитячої школи мистецтв імені Г.Жуковського.

Про значення таких досліджень для збереження пам’яток історії, використання їх у патріотично-виховній роботі серед молоді, у роботі для привернення уваги туристів до нашого регіону говорили голова Радивилівської районної ради Володимир Кондик і сільський голова Крупецької об’єднаної територіальної громади Віталій Мошкун.

archeo-2Керівник “Центру дослідження і відродження Волині”, кандидат історичних наук Володимир Дзьобак (уродженець села Срібного Радивилівського району) пояснив нову хвилю інтересу до археологічних пам’яток Радивилівщини так:

– Перша згадка про село Срібне – з 1557 року. Завжди виникало питання: а що було раніше? До 16 століття належать і згадки про більшість населених пунктів Радивилівського району. Оскільки письмових джерел не було, ми вирішили звернутися до археологів. Одного разу приїхали з археологом, оглянули вали біля села, але виявилося, що вони не рукотворного походження. Нічого іншого, що могло б вказувати на наявність артефактів, ми не побачили. І ось лише більш як через два роки було досягнуто домовленості, і приїхав археолог Олексій Войтюк із групою людей, які взялися за археологічну розвідку в селі Срібному. Дослідження виявилося успішним, і ми вирішили виконати таку ж роботу в Крупці, бо це село набагато давніше і більше. Дослідження на замковищі не вдалося б організувати без підтримки голови районної ради і голови Крупецької територіальної громади. 

Археолог, старший науковий працівник Рівненського обласного краєзнавчого музею Олексій Войтюк розповів, що перші археологічні дослідження (поверхові) на території нинішнього Радивилівського району були проведені ще на початку 20 століття відомим істориком В.Антоновичем. Як результат, було включено в перелік кілька пам’яток. Наступним етапом стали дослідження І.Свєшнікова, доктора історичних наук. Ще в довоєнні роки він обстежував басейни річок Пляшівки і Ситенки. Після війни продовжив свою роботу. Згодом головним чином зосередився на полі Берестецької битви 1651 року. Але, крім того, цікався Полуничним, більше того – видав довідник з археології Рівненської області. Там йде мова про 21 пам’ятку в 16 населених пунктах.

У роки незалежності України дослідження на Радивилівщині проводили Б.Прищепа, окрема служба від інституту археології. Тоді обстежувалися пам’ятки біля Радивилова, Баранного, уздовж річки Пляшівки.

Зараз уже в основному досліджена північна і північно-західна частина району. За попередніми підрахунками, на території району виявлена 41 пам’ятка археології. Це, наприклад, неолітичні стоянки біля Гаїв-Лев’ятинських, Пляшевої, на основі нових знахідок, судячи з усього, мезолітичну стоянку можна буде виділити біля Крупця. Є ще кілька пам’яток, які належать до епохи бронзи, – біля Крупця, Добриводи, на території заповідника «Поле Берестецької битви». До ранньозалізного часу належать пам’ятки біля Полуничного. Там зафіксовано сліди семи поселень, які віднесені до висоцької, давньослов’янської і давньоруської культур. Є кілька пунктів пізньоримського часу (Коритне, Крупець). До давньоруського періоду належить городище складного типу (з дитинцем і пригородом) у Теслугові. Воно досліджувалося ще В.Антоновичем, потім Б.Прищепою, а в 2014 році і О.Войтюком. До литовсько-польської доби можна віднести бастіони замкового типу – біля Козина, Перенятина і в Крупці. То були не просто замки, а укріплені міста.

Археологи на чолі з О.Войтюком з 2014 року працювали в басейнах річок Слонівки, Пляшівки і Ситенки. Перевіряли поселення, які зафіксовані на 1995 рік, а також нововиявлені. Обстежено зруйнований курган біля Добриводи і групу поселень біля Коритного, виділених ще І.Свєшніковим. Він датував їх римським і давньоруським часами. Крім тих, там виявлено тепер і сліди поселень литовсько-польської доби, очевидно, раніше ці матеріали просто не були взяті до уваги.

Олексій Войтюк докладно, з використанням фотознімків і карт ознайомив з результатами археологічних досліджень, розповів про важливі артефакти.

Тема розмови зацікавила присутніх. В її обговоренні взяли участь краєзнавці, автор книги про Хотин Надія Мельник (Хотин), Євген Гудима (Радивилів, родом із с.Крупця), історик, краєзнавець і письменник, автор більш як 20 книг Дмитро Чобіт (Броди) та інші.

Деякі учасники зустрічі побували на місці розкопок бастіону замкового типу на околиці села Крупця.

Про зустріч з істориками в Радивилові передачу для телебачення знімали журналісти одного з рівненських телеканалів на чолі з Олександром Курсиком, колишнім випускником Радивилівського загальноосвітнього ліцею (посилання на відеосюжет – унизу).

archeo

Крупець, Володимир Ящук, Олексій Войтюк

Знімки дивитися тут: http://photo.i.ua/user/5086/482892/?p=0&r=30305

Фотографував Володимир ЯЩУК.

Ще стаття на цю тему:

http://golosno.com.ua/kultura/1479377147-artefakti-epohi-mezolitu-znayshli-arheologi-na-rivnenshchini.html 

Володимир Ящук

член Національної спілки журналістів України

You may also like...

1 Response

  1. Березень 21, 2017

    […] Які таємниці приховують древні вали і кургани? ВІДЕО […]

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.