Яким воно було, давнє містечко Радивилів?

Як для невеличкого міста з більш як 450-річною історією Радивилів, на жаль, зберіг надто мало колоритної старовини, а вона якраз і створює особливу, неповторну атмосферу поселень, чиї витоки загублені у віках. Принаймні центральна частина Радивилова майже всуціль забудована в основному три-чотири десятиліття тому. З довоєнних часів, коли наш край опинився у складі Польщі, де-не-де на старих вуличках ще можна натрапити на невигадливі житлові та інші будівлі українських чи то єврейських родин з характериними для тієї пори ознаками архітектурних форм і оздоблення, хоча подекуди їх встигли нівелювати новочасними ремонтами і облицюваннями.

З другої половини ХІХ століття – початку ХХ-го можна побачити взагалі мало що, та й то часто в добудованому і оновленому в пізніші часи вигляді: то – церква Олександра Невського (1874 р.), старі приміщення лікарні, колишня народна школа (нині добудована і перероблена під дитсадок), колишній польський народний дім (ветлікарня), неф колишньої кладовищньої церкви святого Павла (нині каплиця), лазня…

У цій публікації зроблена спроба представити Радивилів 1920 – 30-х років. Слід врахувати, що знімки теперішні, однак стилізовані під старовинні. Під окремими є підписи. Можливо, деякі з цих підписів здадуться вам неточними, неповними. Зауваження впишіть унизу публікації, у вікні відгуків.

Тут за часів Польщі було гмінне управління.

Старий корпус лікарні.

У цьому домі на початку ХХ століття діяв готель, був ресторан.

Житловий будинок 30-х років, у післявоєнні роки в ньому була російська школа.

У цьому домі діяв польський магістрат, був клуб.