Є в Радивилові вулиця Василя Мандрика

У мікрорайоні Східний міста Радивилів є нова вулиця Василя Мандрика, яка щойно забудовується. Вона йде від вулиці Конституції до вулиці Павла Стрижака, сусідні з нею паралельні вулиці – Квіткова і Оноре Бальзака.

Цього року йому виповнилося б 60! Але п’ятнадцять років тому, 13 липня 2000 року, трагічний випадок вирвав із життя  Василя Антоновича Мандрика.

Ось як писала тоді газета: «Ще два місяці тому рідні, друзі, знайомі, колеги, вдячні пацієнти поздоровляли Василя Антоновича з 45-річним ювілеєм, надсилали щирі вітання і дарували квіти. А сьогодні у скорботі знову несуть квіти у високі карпатські гори, віддаючи останню шану щедрої душі людині.

Він був спеціалістом з великої букви. Відзначався працелюбністю, почуттям високої відповідальності, уважністю, чуйністю до людей.

Василь Антонович Мандрик народився в травні 1955 року в селі Сукіль Долинського району Івано-Франківської області. Після закінчення Львівського державного медичного інституту для проходження інтернатури був направлений у Радивилівську центральну районну лікарню. Закінчив курси спеціалізації з анестезіології на базі Запорізького інституту вдосконалення лікарів. З 1980 року — лікар-анестезіолог центральної районної лікарні міста Радивилова.

Усе життя Василь Антонович працював над собою, не зупиняючись на досягнутому.

В 1994 році йому була присвоєна вища атестаційна кваліфікація з анестезії. Двічі на базі Київського інституту вдосконалення лікарів пройшов переатестаційні курси підвищення кваліфікації, де підтвердив свою вищу атестаційну категорію.

Ще вчора Василь Антонович рятував життя іншим, а сьогодні його вже немає серед нас. А скільки б ще міг зробити добра для людей хороший лікар, депутат районної ради, уважний чоловік, турботливий батько. Але доля розпорядилася по-іншому.

…Невблаганна смерть забрала від нас колегу, чуйну людину, висококваліфікованого, досвідченого фахівця, щирого українця, батька і чоловіка, який залишив у смутку свою дружину, сина, матір, сестер, друзів по роботі, — Мандрика Василя Антоновича. Походив він з бідної селянської родини, нащадок родини хліборобів. Після закінчення навчання не шукав десь щастя у матеріальному забезпеченні, а за покликанням серця працював лікарем-анестезіологом Радивилівської райлікарні. Під його керівництвом і за безпосередньою участю в лікарні створено відділення реанімації і анестезіології, оснащено необхідною апаратурою, де надавалася невідкладна спеціалізована допомога.

Відомий серед громадськості району, Рівненської області, талановитий лікар, майстер своєї справи, чуйний, душевний сім’янин, люблячий чоловік і батько».

Роки спливають. Але добра пам’ять про Василя Антоновича Мандрика  живе в серцях медичних працівників Радивилівського району, серцях вдячних пацієнтів, яких він врятував від невблаганної смерті, в серцях рідних, близьких та друзів. Вл. інф.

Світлій пам’яті колеги

13 липня 2000 року, на 46 році життя, трагічно загинув наш колега, лікар-анестезіолог Василь Антонович Мандрик.

Народився Василь 10 травня 1955 року в селі Сукіль Долинського району Івано-Франківської області. Село розташоване в мальовничих Сколівських Бескидах, неподалік відомих скель Довбуша, де часто любив відпочивати з друзями наш Василь.

У 1978 році закінчив середню школу в селі Козаківка, яке розташоване за два кілометри від рідного дому, і того ж року вступив у Львівський державний медичний інститут, на лікувальний факультет. По закінченні третього курсу інституту розпочав трудову медичну діяльність на посаді анестезиста у 8-й міській клінічній лікарні міста Львова, успішно поєднуючи навчання і працю, набирався досвіду для майбутньої спеціальності.

Після закінчення навчання був скерований для проходження інтернатури в Радивилівську ЦРЛ.

В 1985 році пройшов спеціалізацію за фахом лікаря-анестезіолога на кафедрі післядипломної освіти в Запорізькому медичному інституті.

З ініціативи Василя Антоновича було організовано і відкрито перше в районі відділення анестезіології та інтенсивної терапії.

Талановитий лікар, добрий організатор, він очолює нове відділення, приділяючи велику увагу навчанню середнього медичного персоналу, молодих лікарів. Впроваджує в практику передові технології в анестезіології та інтенсивній терапії.

Василь Антонович був великим патріотом, людиною з активною життєвою позицією, загостреним почуттям справедливості. Тому обирався депутатом районної ради двох скликань.

У роки здобуття незалежності України очолював товариство української мови імені Т.Шевченка в районній лікарні, проводив активну просвітницьку роботу.

В час виникнення і вирішення трудових конфліктів очолював страйковий комітет медпрацівників району.

Василь Антонович був лікарем від Бога, завдячуючи своїм знанням і досвіду врятував тисячі людських життів, користувався загальною повагою колективу лікарні.

Щирий, відвертий, доброзичливий, він був добрим сім’янином, хорошим і надійним товаришем, душею колективу.

У пам’ять про лікаря, громадянина у місті Радивилові названо вулицю Василя Мандрика.

Похований Василь в рідному селі Сукіль, у рідних йому Карпатах.

Пам’ять про нього живе в душах рідних, колег, пацієнтів.

У цю сумну роковину, колеги, помолімося, щоб Господь дарував нашому Василеві мир і спокій у Царстві Небеснім.

Колеги і друзі.

(Радивилівська районна газета “Прапор перемоги”, 10.07.2015)