З приводу спалювання картоплиння на городах

Пожвавлене обговорення в соціальних мережах, зокрема, в групі «Радивилів – Radyvyliv» викликала проблема спалювання в Радивилові і на його околицях картопляного бадилля, опалого листя, побутового сміття… Звичайно, що вже зроблено, те зроблено. На жаль. Але виносити уроки на майбутнє необхідно. Отож декілька міркувань радивилівців, залишених ними в соцмережах.

«Дорогою з роботи відчув справжній шок. Усе місто в диму. Це «дбайливі господарі» палять сухе бадилля і листя на своїх городах та присадибних ділянках. А ви знаєте, як у цьому жахітті почуваються люди з бронхіальною астмою? Ніби ти пірнув у воду, а виплисти не зміг. Ти хочеш вдихнути, а повітря НЕМАЄ! І це не на кілька секунд, а годинами. Попробуйте, вам сподобається.

Здається, в законодавстві України передбачена адміністративна відповідальність за спалювання сміття. То чому ж наші місцеві «керманичі» не вживають ніяких заходів? Чому не складуть кілька адмінпротоколів? Це ж прямі надходження в бюджет міста. За ці гроші можна заправити сміттєвоз і вивезти всю цю непотріб на звалище, а не так як зараз: два рази в місяць їде переповнений трактор, у який накопичене в людей сміття просто не влізає».

«Бачила: навіть на подвір’ї адміністрації палили сміття. То як тоді говорити за штрафи? Навіщо взагалі палити, якийсь минулий вік, краще робити компост, утеплювати дерева на зиму. Або продається хімія, яка допомагає зграбаному згнити на тиждень (що успішно перевірено у себе на грядці)».

«А як же бути з художнім образом отого диму з городів (і не тільки з городів) у літературі?

Леся Українка: «Для нас у ріднім краю навіть дим солодкий та коханий…» («Дим»).

Ліна Костенко:
«Сьогодні сніг іти вже поривавсь.
Сьогодні осінь похлинулась димом.
Хай буде гірко. Спогадом про Вас.
Хай буде світло, спогадом предивним». («Хай буде легко…»).

Петро Щербина (Житомир):
«…Господарі вже палять картоплище. 
Погоже небо і прозоре, й чисте. 
Злітає дим у небо вище й вище, 
А дуб стоїть, мабуть, вже років триста». 

Нея (з соцмереж):
«Па́лить стара́ картоплиння, 
Руни виписує дим. 
Мжичка хасидів осіння 
Гасить вогонь поміж тим».

«Віддамо належне іншим впливам на екологію. Отож пропоную відобразити в українських законах:
1. Заборонити використання в місцях масового проживання населення тих автомобілів, двигуни яких працюють на спалюванні банзину і солярки.
2. Знизити вплив електромагнітного випромінювання, наклавши податок на використання мобільних телефонів, телевізорів із супутниковими антенами, потужних генераторів струму.
3. Встановити відповідальність перевізників, які транспортують залізничними составами і великоваговим транспортом не запаковані в непроникну тару вугілля, шлак, вапно та інші шкідливі речовини.
4. Запровадити штрафи на курців, які на вулиці викидають в атмосферу шкідливі викиди і отруюють життя навколишнього народу.
5. Можна ще щось придумати!!!
І при тому споконвічне спалювання картоплиння на городі не сприйматиметься так катастрофічно й нетерпимо!»

«Художній образ не заважає вам дихати і не псує здоров’я?»

«Мені більше заважає те, що в тих пунктах – дочитайте до кінця мою репліку»

«Ну, з 5 пунктом цілком згідний, проте решта потрібно доопрацьовувати».

«Пане, так ініціюйте нові закони, чи ж хтось проти? А цей вже діє. І передбачає відповідальність за його порушення. До речі, як у всьому цивілізованому світі. PS. Закони ініціювати бажано не в цій групі, а на інших, профільних, майданчиках. PPS. Урочисто зобов’язуюсь підтримати Вашу ініціативу щодо курців».

«Звісно, боротися з бабою чи дідом, які на своєму городі бадилля палять, набагато простіше, ніж із виробниками автомашин чи навіть їх власниками, з транспортними компаніями тощо (бо ж законотворці у нас – не дід із бабою, вони всесильні тільки в казках)».

« Ви праві. Важче. Так само важче, як живеться дітям-астматикам у цей період у нашій країні».

«Очевидно, що ніхто з прихильників димової завіси і «солодкого диму» не тримав на руках своєї дитини, яка багряніла від недостачі кисню, – як риба, хапала повітря і так благально і з відчаєм дивилась тобі в очі: зроби щось, тату! Спаси!»

«Астма – це серйозно, але астматики, як відомо, можуть страждати і від квіткового цвіту, від паперового пилу, шерсті домашніх тварин… На все заборону не накладеш. Тим паче, що астму спричиняє, як кажуть науковці, поєднання комплексної та НЕ ЗОВСІМ ЗРОЗУМІЛОЇ взаємодії факторів зовнішнього середовища і генів. Тож вихлопні гази, пил з вантажних вагонів, підсилювальні вишки телефонного зв’язку – це куди серйозніше за дим із дворів».

«Чорнобиль рванув – і скільки років усі палили, а зараз кріпко за здоров’я думають , а те, що наше сміття буде по завулках і закутках, десь у кущах на околиці міста лежати й гнити, – про це хто думає? Чи то, може, нашими співгромадянами для нашого оздоровлення зроблено?»

 

Цитати підготовлено для нашого видання.

Редактор

Редактор

головний редактор Радивилів.info

Можливо, Вам це сподобається...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.