Задля збору коштів для Народного дому

Сьогодні в Радивилові випускаються три газети. І нехай загальний тираж їх порівняно невеликий, усе ж вони, більш-менш повно відображаючи життя Радивилова і Радивилівського району, знаходять свого читача. З цього приводу дехто схильний іронізувати: а тим часом у більших Бродах – лише одна газета. Але якщо випуск місцевого часопису вперше в історії став реальністю для Радивилова (Червоноармійська) лише в 1941 році, хоча по суті – аж у 1945-му, то в Бродах повітова газета виходила вже з 1930 року. Пропонуємо дослідження про це (особливості стилю і правопису автора збережено).

 Передумови виходу «Брідських вістей»

В період між двома світовими війнами західноукраїнські землі перебували під владою Польщі, уряд якої провадив шовіністичну політику спольщення, окатоличення українців з метою подальшої їх асиміляції. На противагу цьому українська спільнота краю створювала громадські організації культурного, економічного, спортивного спрямування, які в умовах жорсткої цензури, переслідувань провадили культурно-просвітню, патріотично-виховну та спортивно-оздоровчу роботу. Українці гуртувались навколо домівок «Просвіти» чи инших національних товариств, які винаймалися, викуплялися чи подекуди й будувалися за кошти громади. Саме ці домівки поряд з церквами були оплотом української духовности й національної свідомости.Українці, які становили більшу частину населення Брідщини, не мали свого культурного осередку у повітовому місті Броди. Відсутність власної домівки для проведення національних свят змушувала українську інтелігенцію вирішувати це питання. Якраз проблема будівництва Народного Дому, яка гостро виникла в середині 1930 років, стала основним поштовхом до виходу газети. Отримавши дозвіл від польської влади на проведення прилюдної збірки коштів для побудови Народного Дому, на одній з нарад постало питання про видачу летючок (інформаційних листків) із закликом до збірки. Саме тоді начальник Повітового Союзу Кооператив Юрій Чубатий висунув ідею видання повітового часопису. Думка ця була підтримана присутніми і на пропозицію селян із Суховолі організацію редагування повітового часопису було доручено колишньому послу до польського сейму Олександрові Вислоцькому, людині знаній і шанованій в краї.

Мета і завдання

У першому номері газети в статті «Від редакції» зазначалося:

«Випускаємо у світ перше число часопису з вірою, що знайде він зрозуміння і піддержку на Брідщині так серед широких шарів нашого селянства, як і інтелігенції.

Випускаємо його не тому, щоб конкурувати з вже існуючими українськими часописами національного напрямку, лише щоби скріпити цю пресу».

Видавці газети визначили три основні завдання «Брідських вістей»:

1.Інформувати наше громадянство, що робиться в наших повітових організаціях, та про події і життя в наших селях.

2.Пропагувати ідею будови Народнього Дому в Бродах та реєструвати жертви складані на цю ціль.

3.Пропагувати в повіті клич «Свій до свого» і цим підпомагати розвиток україньської торговлі в повіті.

Рубрики

Досягнення поставленої мети і реалізація завдань проходила через сталі рубрики. Серед них:

«З життя наших організацій» – про діяльність товариств «Сільський господар», «Просвіти», «Лугу», «Рідної школи», «Бояна», У.С.К. «Богун» та ін.

«Дописи зі сіл». Рубрика базувалася на листах дописувачів з сіл та висвітлювала події у селах, національні свята.

«Важне для селян» – господарські поради, правові приписи, правила оподаткування тощо.

«Новинки» – це свого роду хроніка подій ( в тому числі й кримінальних) у повіті, краї.

«Огляд політичних подій» (пізніша назва «Що чувати в світі?») – опис найважливіших подій у різних країнах світу.

Окремої уваги заслуговує рубрика «Пізнаймо свій повіт. Хроніка Брідщини», яку вів Олександр Вислоцький. «В тій невеликій праці хочу Шанов. Читачам «Брідських Вістей» дати образ нашого повіту з минулого і теперішнього та подати хід національного розвою Брідщини». Автор на основі праці І.Созанського, польської літератури, статистичних даних та спогадів подає історію краю.

 В газеті постійними були заклики до збірок на Український Народний Дім у Бродах, гаслами яких були: «Проч   з байдужністю!», «Хай кожний зложить таку жертву що йому дозволяє його спроможність, його національна свідомість і честь», «Як риба без води, селянин без землі, так українські повітові організації без Н. Дому в Бродах не можуть належно жити, та належно розбудуватися».

Друкувалися списки жертводавців на будову Народного Дому та на пресовий фонд «Брідських вістей».

Часопис звертав увагу на події національної ваги в краї, дію гасла «свій до свого» у Брідському повіті: «кожний Свідомий Українець Брідщини полагоджує свої покупки тільки в українських фірмах». Редакція ревно відстоювала права українців через часопис, критикувала польську шовіністичну політику щодо українців, давала свої коментарі на резонансні політичні події в краї та українських землях в складі СССР.

Остання сторінка кожного номера вміщувала рекламу українських фірм (крамниць).

Проблеми часопису

У своїй діяльності видавці брідського часопису наштовхнулися на цілу низку проблем. Вже після виходу першого номеру газети ним зацікавилися єврейські торговці, які хотіли помістити там свою рекламу. Враховуючи те, що часопис був розрахований на українських селян, єврейські купці бачили в ньому добру можливість для реклами своїх крамниць, товарів. Редакція їм відмовила, зіславшись на те, що в часописі поміщаються лише оголошення українських фірм. У відповідь на це почався тиск на газету зі сторони власника друкарні (також єврея), де друкувалась газета. Це спричинило затримання виходу газети, і за січень місяць вийшло лише одне число, а не два, як планувалося. Четвертий (як і всі наступні) номер газети (2-ий в 1937р.) видавався у Львові. На останній сторінці газети в нижньому рядку значилося: «Друк. Медицький – Тиктор, Львів, Бляхарська, 9». Це позначилося на передплатній ціні газети і на вартості одного номера.

Ще однією проблемою стала передплата газети і відповідно кошти на подальше її друкування. «Брідські вісті» виходили накладом 1500 примірників. Оскільки постійних передплатників було мало, газета розповсюджувалась наступним чином: примірники розсилалися по селах повіту і той, хто їх приймав (брав читати), був зобов’язаний заплатити, або оформити передплату. Однак люди з охотою брали примірники і читали, але не кожний сумлінно платив за номер. Через те основною підтримкою газети (матеріальною базою для її подальшого виходу) були плата за рекламу українських крамниць та меценацтво свідомих українців повіту та вихідців з краю, які проживали за кордоном (брідської діаспори).

Розповсюдженя укра-їнського національного часопису у бродському повіті було не до вподоби польській місцевій владі, яка старалася чинити різні перешкоди. Наочний приклад: солтис с.Маркопіль тричі повертав пачки з номерами «Брідських Вістей» з допискою польською мовою, що адресати не приймають і не бажають подальшого надсилання часопису. У відповідь на це редакція дає через газету «Прилюдний запит»: «невже ж всі адресати с.Маркополя разом з парохом цього ж села, о. Богданом Ковальським, який заплатив повну передплату «Б.В.» за цілий рік, уповноважили свойого солтиса до цього роду дописки …», і просить передплатників з Маркополя вияснити цю справу.

Видавці газети

Закономірним постає питання: хто ж, окрім О.Вислоцького, видавав часопис? Від першого і до серпневого номера 1937р. «Брідських вістей» зазначалося: «Відповідальний редактор і видавець: Володимир Чубатий. Редаґує: Колєґія». Однак в 10(12) номері газети у статті «До передплатників і читачів «Брідських вістей» редакція звертається до брідщан з вимогою визначитись чи потрібний часопис, чи ні, і зазначає між иншим: «Може дехто сказати: «… редагує Колєґія…» – так, але коли візьметься під увагу, що Колєґія складається тепер з причини браку відповідних чи охочих до цього роду і праці одиниць, з трьох членів …». З цього номеру подаються конкретні прізвища людей, на ентузіазмі та безкорисливій праці яких тримався часопис – «За редакцію відповідає: Володимир Чубатий, Нач. редактор Ярослав Сірко, видає Олександер Вислоцький».

Отже, про видавців:

Володимир Чубатий – громадський діяч, засновник філії товариства «Просвіти», церковного хору у Великих Фільварках, один з активних учасників музичного товариства «Боян», товариства «Сільський господар», засновник ряду сільських організацій «Луг» на Брідщині. Займався фотографією. Після війни виїхав до Америки, де брав активну участь у житті української громади. Помер у 1965 р.

Ярослав Сірко – абсольвент Богословської академії у Львові, мешканець Великих Фільварків, згодом священик в Сполучених Штатах Америки.

Олександр Вислоцький – колишній старшина УГА, посол до польського сейму від українців, голова повітового товариства «Луг», активний громадський і політичний діяч Брідщини. Знищений більшовиками у 1941р.

Броди, примыщення выйськкоматуАдреса редакції

Адреса редакції і адміністрації «Брідських вістей»: місто Броди, вул. Міцкевича, 2. Нині це вулиця 22 Січня,16 – райвійськкомат. В той час це був будинок, в якому знаходилася Бродівська Складниця Повітового Союзу Кооператив Золочева. Там також поміщалася брідська філія товариства «Сільський господар», а з 15 серпня 1937 р. у цьому будинку також працювала адвокатська канцелярія, яку вів доктор Володимир Чума.

Періодичність видання, передплата

Перші три номери газети виходили раз в місяць (листопад 1936 – січень 1937р.). Наступні номери повинні були виходити двічі на місяць, кожного 1 і 15 числа. Однак через матеріальні і технічні труднощі газета почала виходити двічі на місяць лише з квітня 1937 р. Всього вийшло 17 номерів «Брідських Вістей» (2 у 1936р. і 15 у 1937 р.), які зберігаються у наукових бібліотеках Львова. Двічі на місяць газета виходила у квітні, травні, липні, серпні і вересні 1937р. Об’єм часопису становив 8 сторінок (винятки №8(10) – 10 сторінок, №14(16) – 4 сторінки). У червні 1937р. не вийшло жодного номеру. Останній номер газети вийшов у листопаді 1937 р. (рівно через рік після виходу першого).

Вартість одного примірника «Брідських Вістей» становила 15 сотиків (видавці називали польські «ґроші» «сотиками»). Другий і третій номери газети коштували 10 сотиків (ґрошів), але через перенесення друкування газети з Бродів до Львова ціна зросла до 15. Річна передплата газети становила 3 злотих, піврічна 1,70 зл. (в перших номерах значиться 1,75), чвертьрічна – 0,90 зл. Газету передплачували і за кордоном, вартість річної передплати становила 1,5 американського долара.

Причини занепаду

Основною причиною занепаду «Брідських вістей» стала слабка активність значної частини українського населення повіту, а точніше – байдужість. Майже в кожному номері газети ми зустрічаємо заклики редакції «До наших читачів», в яких видавці звертаються до місцевої інтелігенції повіту «із щирим закликом до охочої, ревної та моральної й матеріальної піддержки» часопису. «Хто не платить передплати, а читає «Брідські Вісти» за дармо, той підкопує свій повітовий часопис і тим його нищить».

Не вирішила проблеми підтримки часопису і нарада представників повітових культурно-освітніх та економічних установ в справі розбудови «Брідських Вістей», яка відбулася 24 квітня 1937 року і прийняла відповідну резолюцію.

Не вистачало не лише коштів на друкування газети, але й досить часто не було відповідної кількости матеріалів для виходу номера. Видавці газети, які готували «Брідські Вісті» і працювали безкоштовно, мали багато инших обов’язків і, без належної співпраці громадськости, активних дописувачів, були у складному становищі. Особливо ситуація ускладнилась наприкінці 1937р. У передостанньому номері газети від 15.10.1937р. №14(16) адміністрація і редакція ще раз звертається до громадянства повіту: «Вирівняйте негайно передплату!», «В протягу одного тижня мусить бути виплачена передплата за 1937 р. в сумі 3,00 зл. Якщо наші передплатники не виплатять всіх залеглостей, наразяться на непотрібні клопоти та носитимуть на собі п’ятно смерти свойого повітового часопису». Останній номер газети вийшов 1 листопада 1937 року. І хоча автор книги «Дорогами і стежками Брідщини» о.Степан Клепарчук зазначає, що «не зважаючи на конфіскати та фінансові труднощі цей корисний часопис проіснував майже три роки», на сьогоднішній день краєзнавцями виявлено лише 17 номерів «Брідських Вістей». Можливо, причиною припинення його виходу (окрім фінансових труднощів) була польська цензура, адже 17 номер газети був присвячений листопадовим подіям 1918 р., тут також йшла гостра критика польської шовіністичної політики проти українців. Вияснити це допоможуть подальші дослідження та робота в обласних архівах.

Значення часопису

«Брідські вісті» мали значний виховний вплив на українське населення краю. Часопис гуртував і активізував національні сили повіту, звертався до свідомости кожного українця і змушував задумуватись над тим, хто він є, якого роду і племені. Формував тверде переконання у тому, що український народ має свою історію, культуру та прагне мати свою державу. Постійні публікації про події в підсовєтській Україні формували ідею соборності українських земель.

Часопис відігравав культурно-просвітницьку роль, розширював кругозір читачів, їхні знання про світ, події в ньому, явища і процеси.

Поширення гасла «свій до свого» була потужною підтримкою національного підприємництва. «Брідські вісті» закликали до праці на благо свого народу, пожертв на народні цілі.

Василь Стрільчук, директор Бродівського історико-краєзнавчого музею.

Адміністратор

системний адміністратор Радивилів.info

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.