Знай свій край: таке привабливе село Лешнів
Село Лешнів мимоволі привертає увагу тих, хто проїздить через нього з Бродів на Берестечко: привертає увагу високими земляними валами древнього городища, християнськими храмами, насамперед костелом – пам’яткою архітектури XVII століття. Його видно за десятки кілометрів.
Про Лешнів обширну краєзнавчу інформацію зібрав місцевий вчитель Василь Тимкович, з яким я знайомий уже декілька років. Колись приїздив він до мене і в Радивилів, тепер щороку беремо участь у науково-краєзнавчих конференціях Бродівського краєзнавчого музею, виступаємо з дослідженнями, публікуємося в збірниках матеріалів конференцій. Зокрема, на рахунку В.Тимковича надзвичайно цікаві дослідницькі матеріали про пам’ятки історії та культури населених пунктів Лешнівської сільради, християнські цвинтарі села Лешнева, про тутешню сторічну церкву святого Миколая, пам’ятні хрести, фігуру святого Яна, капличку Успіння Богородиці. Усі ці матеріали і публікації склали основу краєзнавчої книжки Василя Тимковича про Лешнів.
У 1648 р., під час походу селянсько-козацького війська, загін українських повстанців, вважаючи своїми ворогами польських правителів-католиків, напав на монастир, пограбував його і підпалив. Троє монахів загинули, інші врятувалися втечею.
Невдовзі розпочинається відбудова монастиря, адже вціліли тільки мури. Завдяки впливовим Антонію Бєлецькому і Юзефові Вилижинському розгорнулися масштабні роботи, однак часті турецько-татарські набіги неабияк цьому перешкоджали, спричиняли нові нищення.
Саме із XVII століття в Лешневі збереглися й сфотографовані мною залишки оборонного валу – зі слідами брам та сторожових веж. Тепер ці вали, що влітку заростають травою, нагадують природні пагорби, подекуди вони з ритвинами наших днів – це наслідок чи то дитячих забавок, чи використання землі для господарських потреб.
У 1680 р. реставрацію костелу завершили. А в 1697 р. відбулося освячення новозмурованого кляштора. У цей період при монастирі починає діяти студія риторики, де навчали красномовству.
У 1772 р. у монастирі Лешнева жили 10 капеланів, 3 клірики і 2 брати (монахи). У 1801 році спалахнула пожежа, яка завдала спорудам значної шкоди. Нову відбудову організували Корнель Бреніарський і Симфоріан Гродський.
Ще цікавий факт. У 1848 р. на кладовищі селяни поставили пам’ятник на честь скасування панщини. Його відновили в 1910 р., він зберігся дотепер.
У XIX столітті костел використовувався як парафіяльний. Католицька парафія включала в себе 6 сіл (1300 віруючих). На подальшій долі споруд позначилися пожежі 1881 і 1884 років.
У 1918 – 1919 роках військо Української галицької армії, відступаючи, підірвало склади боєприпасів, які були під стінами монастиря. Як наслідок, істотних пошкоджень зазнали й монастир, і костельна дзвіниця. Довелося зводити нову дзвіницю.
Останній етап діяльності костелу припадає на період Другої світової війни. У 1942 р. він був залишений, не використовувався; у 1944 р., коли поблизу Лешнева пролягала лінія фронту, споруди також зазнали великих руйнувань. Останнє богослужіння біля стін, які стільки пережили, відбулося в 1945 р. Щоправда, іноді католики з округи збиралися до цієї пам’ятки минулого на відзначення церковних свят.
Лешнів – невелике село, але справляє досить гарне враження. Особливого колориту додає йому великий став, біля якого з Радивилівського району продовжує свій шлях річка Слонівка.
Тут вона, біля сусіднього села Корсів увібравши в себе як притоку Ситенку, стає доволі повноводна й широка. А всього десь за чотири кілометри після Лешнева увіллється в Стир.
Володимир ЯЩУК, журналіст, краєзнавець. Фото автора.
1 Response
[…] У Радивилів.info на цю тему: «Знай свій край: таке привабливе село Лешнів» […]